Токіо | місто, столиця країни

Japan / Tokio / Tokyo /
 місто, невидимий, столиця країни
Tо́кіо (яп. 東京 — токьо, "східна столиця") - столиця і одна з 47 префектур Японії. Складається з 23 спеціальних районів (яп. 区 - ку), які відповідають за розмірами містам. Токіо є місцем розташування Імператорського палацу, Парламенту і уряду країни. Населення складає понад 12 млн. чоловік. Це 10% мешканців Японії. Столиця є найбільшим у світі меґаполісом з найвищою густиною населення. Стародавня назва міста — Едо (江戸).
Офіційно столиця Токіо є не містом, а окремою адміністративною одиницею то (都), яку зазвичай перекладають як префектура. Її територія, окрім частини острова Хонсю, включає кілька дрібних островів на півдні, а також малі архіпелаги Ідзу та Оґасавара. Столична префектура Токіо складається з 62- ти менших адміністративних одиниць — міст і мітечок. Коли говорять про "місто Токіо", мають на увазі 23 спеціальних райони, які з 1889 по 1943 були окремими містами, а нині обєднані у величезний токійський мегаполіс. Кожний спеціальний район має свого голову і районнну раду . Столичний уряд очолює мер, що всенародно обирається. Штаб-квартира уряду знаходиться в районі Сіндзюку, який є муніципальним центром округу. У Токіо також розмішується державний уряд, Парламент та резиденція імператора.

Google panorama: goo.gl/maps/4UwM5QEtp1apRHsP9
Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Токіо
Міста поруч:
Координати:   35°40'3"N   139°44'29"E

Коментарі

  • Район Токіо був заселений людьми з часів Палеоліту. Однак активну роль в історії місто стало грати порівняно недавно. У 12 столітті місцевий воїн Таро Сіґенада збудував форт і поселення. Останнє отримало ім'я Едо (江戸, "вхід у затоку") через доступ до моря. У 1457 році Ота Докан, правитель регіону Канто, побудував в Едо замок. У 1590 році їм заволодів Токуґава Ієясу, засновник третього, і останього сьогунату. Едо був столицею сьогунату, в той час як імперською столицею країни залишалось Кіото. Місто швидко росло і до 18 століття стало одним з найбільших урбаністичних центрів світу. У результаті реставрації Мейдзі (1868) сьогунат було ліквідовано. У 1868 вересні імператор Мацухіто переніс до Токіо свою резиденцію. Місто стало формальною столицею Японії. Оскільки офіційного указу про перенесенняя столиці небуло, це породило дебати, які тривають і досі, з приоду того, чи залишилось місто Кіото столицею. У другій половині 19 століття у Токіо бурхливо розвивалася промисловість і суднобудування. У 1872 році була побудована залізниця Токіо—Йокогама, а у 1877 — Кобе—Осака—Токіо. 1 вересня 1923 року в Токіо й околицях відбувся сильний землетрус (7—9 балів за шкалою Ріхтера). Майже половина міста була зруйнована пожежами. 90,000 осіб загинуло. Хоча план реконструкції виявився дуже дорогим, місто стало частково відновлюватися. Токіо знову серйозно постраждало під час Другої світової війни. Місто піддавалося масованим бомбардуванням американців. Тільки під час одного рейду загинуло більше 100,000 жителів. Безліч дерев'яних будівель згоріла. Постраждав також Імператорський палац. Після війни Токіо був окупований військами США. В часи Корейської війни він став великим військовим центром. Тут знаходилися кілька американських військових баз (Йокота й інші). У другій половині 20 століття економіка країни стала стрімко відроджуватися (японське "Економічне чудо"), і у 1966 році вона посіла місце другої найбільшої економіки світу . У 1964 році під час літніх Олімпійських ігор, Токіо вигідно показало себе на міжнародній арені. З 70-х років місто захлиснула хвиля робочої сили із сільських районів, що спричинило подальший розвиток міста. Наприкінці 80-х років Токіо стало одним із міст світу, які розвивалися найбільш динамічно. 20 березня 1995 року в токійському метро відбулася газова атака з використання зарину. Теракт бу проведений релігійною сектою Аум Сінрікьо. У результаті постраждало понад 5 000 осіб, 11 з них загинуло.
  •  150 км
  •  163 км
  •  208 км
  •  248 км
  •  273 км
  •  281 км
  •  322 км
  •  369 км
  •  399 км
  •  438 км