Катедральний собор Святого Олександра (Київ)
Ukraine /
Kyyiv /
Kiev /
Київ /
вул. Костьольна, 17
World
/ Ukraine
/ Kyyiv
/ Kiev
, 2 км від центру (Київ)
Світ / Україна /
кафедральний собор, класицизм, пам'ятка архітектури (історії), споруда 1840-х рокiв, костел / католицька церква
Поляки-католики проживали в Києві ще в часи Київської Русі. Відповідно, будували вони і костели. Один був з 1799 року на Печерську. Після того, як його було знищено пожежею, поляки вирішили спорудити новий храм. Його зведення вони пов’язали з перемогою Олександром II над Наполеоном. Він схвалив прохання київських католиків про зведення нового костелу, однак з умовою, що храм мав називатися на честь святого Олександра.
Автором першого проекту був Пілор, домініканський зодчий, але його проект виявився занадто дорогим, тому київські католики замовили проект петербурзькому архітекторові Вісконті. Але і з ним не пощастило – його креслення були втрачені. Нарешті звернулися до професора Київського університету св. Володимира – Франца Меховича. Правда, інші джерела стверджують, що автором проекту костелу був Людвіг Станзані – архітектор, співавтор плану забудови Києва. Урочиста церемонія закладки храму відбулася 1817 р. Освятили костел тільки у 1842 році. Споруджували храм на гроші польських поміщиків Київської губернії. Ф. Мехович запропонував створити будівлю костелу в класичному стилі, у вигляді квадрата з куполом посередині, з боків розташував вежі, а головний фасад прикрасив 4-колонним портиком. Олександрівський костел відомий і тим, що в 1870 році у ньому хрестився майбутній художник Казимир Малевич. У костелі, крім релігійних обрядів, проходили меси і концерти духовної музики. Духовенство костьолу в 1888 році планувало розширити площу перед будівлею, але Міська Дума цю пропозицію відкинула. У 1910 році духовенство долучилося до реконструкції сусідньої вулиці – Трьохсвятительської.
У Києві наприкінці XIX ст. проживали близько 25 тис осіб римо-католицького віросповідання. У місті діяли будинкові костели при навчальних закладах – Перша чоловіча гімназія, Кадетський корпус, Інститут шляхетних дівчат. Але вони проіснували недовго. У свята біля храму Святого Олександра збиралося не менше католиків, ніж біля стін православного Софійського собору. У 1897 році більше тисячі прихожан звернулися з проханням про спорудження нового костелу в Либідській або Бульварній частині міста. Спочатку костел хотіли розмістити в садибі на Ковальській (нині вул. Горького / Антоновича). Садибу заповідав костелу Св. Олександра полковник Полянський. Однак садиба не підходила за розмірами (була замалою), тому її продали, а гроші з продажу направили на будівництво Миколаївського костьолу на вулиці Велика Васильківська. У 1917 році католики Києва відсвяткували 100 років із дня заснування Олександрівського костьолу. А через двадцять років у зв’язку з польським питанням радянська влада припинила існування парафії.
З 1952 року в будівлі розміщувалися планетарій, філія історичної бібліотеки, республіканський Будинок наукового атеїзму та інші організації.
В роки існування планетарію біля центрального входу знаходився величезний глобус - wikimapia.org/?fbclid=IwAR3aVVadQvGLWGZKjpVFtRnmrakjXv...
У 1990 році будівлю повернули католицькій громаді, яка рестраврувала будівлю і повернула йому первісний вигляд.
Наразі споруду використовують за прямим призначенням.
Детальніше про історію храму:
m-a-d-m-a-x.livejournal.com/479654.html
Планетарій у будівлі Олександрівського костьолу:
photohistory.kiev.ua/gal/index.php?spgmGal=1960-1969&sp...
lh4.ggpht.com/-EjCCjlbtazg/Uk7boxp-yAI/AAAAAAAGRhI/iQ7S...
Фотогалерея:
picasaweb.google.com/104440278980250872991/KatedraSwAle...
Вебсайт: st-alexander.kiev.ua
t.me/kirstepan/872
Автором першого проекту був Пілор, домініканський зодчий, але його проект виявився занадто дорогим, тому київські католики замовили проект петербурзькому архітекторові Вісконті. Але і з ним не пощастило – його креслення були втрачені. Нарешті звернулися до професора Київського університету св. Володимира – Франца Меховича. Правда, інші джерела стверджують, що автором проекту костелу був Людвіг Станзані – архітектор, співавтор плану забудови Києва. Урочиста церемонія закладки храму відбулася 1817 р. Освятили костел тільки у 1842 році. Споруджували храм на гроші польських поміщиків Київської губернії. Ф. Мехович запропонував створити будівлю костелу в класичному стилі, у вигляді квадрата з куполом посередині, з боків розташував вежі, а головний фасад прикрасив 4-колонним портиком. Олександрівський костел відомий і тим, що в 1870 році у ньому хрестився майбутній художник Казимир Малевич. У костелі, крім релігійних обрядів, проходили меси і концерти духовної музики. Духовенство костьолу в 1888 році планувало розширити площу перед будівлею, але Міська Дума цю пропозицію відкинула. У 1910 році духовенство долучилося до реконструкції сусідньої вулиці – Трьохсвятительської.
У Києві наприкінці XIX ст. проживали близько 25 тис осіб римо-католицького віросповідання. У місті діяли будинкові костели при навчальних закладах – Перша чоловіча гімназія, Кадетський корпус, Інститут шляхетних дівчат. Але вони проіснували недовго. У свята біля храму Святого Олександра збиралося не менше католиків, ніж біля стін православного Софійського собору. У 1897 році більше тисячі прихожан звернулися з проханням про спорудження нового костелу в Либідській або Бульварній частині міста. Спочатку костел хотіли розмістити в садибі на Ковальській (нині вул. Горького / Антоновича). Садибу заповідав костелу Св. Олександра полковник Полянський. Однак садиба не підходила за розмірами (була замалою), тому її продали, а гроші з продажу направили на будівництво Миколаївського костьолу на вулиці Велика Васильківська. У 1917 році католики Києва відсвяткували 100 років із дня заснування Олександрівського костьолу. А через двадцять років у зв’язку з польським питанням радянська влада припинила існування парафії.
З 1952 року в будівлі розміщувалися планетарій, філія історичної бібліотеки, республіканський Будинок наукового атеїзму та інші організації.
В роки існування планетарію біля центрального входу знаходився величезний глобус - wikimapia.org/?fbclid=IwAR3aVVadQvGLWGZKjpVFtRnmrakjXv...
У 1990 році будівлю повернули католицькій громаді, яка рестраврувала будівлю і повернула йому первісний вигляд.
Наразі споруду використовують за прямим призначенням.
Детальніше про історію храму:
m-a-d-m-a-x.livejournal.com/479654.html
Планетарій у будівлі Олександрівського костьолу:
photohistory.kiev.ua/gal/index.php?spgmGal=1960-1969&sp...
lh4.ggpht.com/-EjCCjlbtazg/Uk7boxp-yAI/AAAAAAAGRhI/iQ7S...
Фотогалерея:
picasaweb.google.com/104440278980250872991/KatedraSwAle...
Вебсайт: st-alexander.kiev.ua
t.me/kirstepan/872
Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Катедральний_собор_Святого_Олександра
Міста поруч:
Координати: 50°27'12"N 30°31'29"E
- Національний будинок органної та камерної музики (костел св. Миколая) 3 км
- Римо-Католицька церква 5.5 км
- Римсько-католицька церква пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги 21 км
- Костел св. Трійці та монастир Місіонерів Облатів 37 км
- Костел Антонія Падуанського 119 км
- Храм Зішестя Святого Духа 129 км
- Костел Св. Йоана з Дуклі 134 км
- Костел св. Агнеси 149 км
- Костел святого Яна Непомука 156 км
- Кляштор Тринітаріїв 226 км
- Торгово-виставковий комплекс «Глобус» (1 лінія) 0.3 км
- Майдан Незалежності 0.4 км
- Підземний перехід 0.4 км
- Володимирська гірка 0.4 км
- Старий Київ 0.6 км
- Липки 1.1 км
- Центральний парк культури і відпочинку 1.3 км
- Печерський район 3.1 км
- Шевченківський район 4.6 км
- Канівське водосховище 48 км
Коментарі