Майдан Незалежності (Київ)
Ukraine /
Kyyiv /
Kiev /
Київ
World
/ Ukraine
/ Kyyiv
/ Kiev
, 2 км від центру (Київ)
Світ / Україна /
площа, історичне місце, невидимий, знаменна (значуща) подія
Майдан Незалежності (або скорочено — Майдан) — центральна площа Києва.
Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софійською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, Інститутською, Архітектора Городецького та провулком Т. Г. Шевченка.
До кінця Х століття ця місцевість, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і являла собою болото. Там де тепер починається вулиця Софійська, була Лядська брама, що вела до верхнього міста.
На території майдану в 18 столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року.
Наприкінці XVIII — на початку ХІХ століття являв собою пустир, так зване «Козине болото».
В 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1750-х років — кам'яні будинки.
До 1871 року на площі (яка тоді звалася Хрещатицькою) був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.
В 1876 році — після спорудження Міської думи (архітектор О. Я. Шілле, зруйнована 1941 року радянськими радіокерованими мінами) площа дістала назву Думської.
1850-ті роки — на площі збудували будинок Дворянського зібрання (архітектор О. В. Беретті; тепер на його місті будинок Федерації профспілок України).
У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською і Михайлівською, 1859 року жив Т. Г. Шевченко.
В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.
Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петру Столипіну (демонтований 1917 року).
Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура Києва, що її очолював М. О. Щорс.
Березень 1919 року — площу Думську перейменовано на Радянську.
1922 рік — на площі встановили пам'ятник Карлу Марксу (скульптор Й. М. Чайков; у 1930-х роках був демонтований).
1935 рік — площу Радянську перейменували на площу Калініна (на честь першого голови Верховної Ради СРСР М. І. Калініна; у 1977-1992 роках його ім'я мала площа Михайлівська).
1976-1977 роки — площу реконструювали та перейменували на площу Жовтневої революції.
12 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (згодом — «Площа Жовтневої революції», нині — «Майдан Незалежності»).
1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року).
1991 рік — площа дістала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності.
2001 рік — зробили реконструкцію площі (встановили ряд пам'ятників, відкрили підземний магазин «Глобус», ліквідували великий фонтан — так звану «Рулетку»).
Взимку 2000-2001 років на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми», у 2004 році він став центром Помаранчевої революції.
21 листопада 2013 року тут почалася акція проти рішення відкласти підписання угоди з Євросоюзом.
30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності спецпідрозділом «Беркут» проведено операцію з силового розгону Євромайдану , в ході якої 7 демонстрантів були госпіталізовані, 35 — отримали травми.
В українській мові слово «майдан» раніше означало площу біля церкви, а на Майдані Незалежності церкви немає, тому декому ця назва вважається недоречною, але це офіційна назва площі.
www.youtube.com/watch?v=mgALllTwTU4
www.facebook.com/photo/?fbid=3186478344967971&set=g...
www.facebook.com/wckyivans/photos/a.316347745137324/447...
www.facebook.com/photo/?fbid=138089095642038&set=gm...
t.me/kirstepan/8134
Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софійською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, Інститутською, Архітектора Городецького та провулком Т. Г. Шевченка.
До кінця Х століття ця місцевість, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і являла собою болото. Там де тепер починається вулиця Софійська, була Лядська брама, що вела до верхнього міста.
На території майдану в 18 столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року.
Наприкінці XVIII — на початку ХІХ століття являв собою пустир, так зване «Козине болото».
В 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1750-х років — кам'яні будинки.
До 1871 року на площі (яка тоді звалася Хрещатицькою) був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.
В 1876 році — після спорудження Міської думи (архітектор О. Я. Шілле, зруйнована 1941 року радянськими радіокерованими мінами) площа дістала назву Думської.
1850-ті роки — на площі збудували будинок Дворянського зібрання (архітектор О. В. Беретті; тепер на його місті будинок Федерації профспілок України).
У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською і Михайлівською, 1859 року жив Т. Г. Шевченко.
В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.
Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петру Столипіну (демонтований 1917 року).
Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура Києва, що її очолював М. О. Щорс.
Березень 1919 року — площу Думську перейменовано на Радянську.
1922 рік — на площі встановили пам'ятник Карлу Марксу (скульптор Й. М. Чайков; у 1930-х роках був демонтований).
1935 рік — площу Радянську перейменували на площу Калініна (на честь першого голови Верховної Ради СРСР М. І. Калініна; у 1977-1992 роках його ім'я мала площа Михайлівська).
1976-1977 роки — площу реконструювали та перейменували на площу Жовтневої революції.
12 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (згодом — «Площа Жовтневої революції», нині — «Майдан Незалежності»).
1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року).
1991 рік — площа дістала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності.
2001 рік — зробили реконструкцію площі (встановили ряд пам'ятників, відкрили підземний магазин «Глобус», ліквідували великий фонтан — так звану «Рулетку»).
Взимку 2000-2001 років на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми», у 2004 році він став центром Помаранчевої революції.
21 листопада 2013 року тут почалася акція проти рішення відкласти підписання угоди з Євросоюзом.
30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності спецпідрозділом «Беркут» проведено операцію з силового розгону Євромайдану , в ході якої 7 демонстрантів були госпіталізовані, 35 — отримали травми.
В українській мові слово «майдан» раніше означало площу біля церкви, а на Майдані Незалежності церкви немає, тому декому ця назва вважається недоречною, але це офіційна назва площі.
www.youtube.com/watch?v=mgALllTwTU4
www.facebook.com/photo/?fbid=3186478344967971&set=g...
www.facebook.com/wckyivans/photos/a.316347745137324/447...
www.facebook.com/photo/?fbid=138089095642038&set=gm...
t.me/kirstepan/8134
Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Майдан_Незалежності
Міста поруч:
Координати: 50°27'0"N 30°31'27"E
Об'єкт захищено.
- Липки 0.3 км
- Печерськ 0.5 км
- Печерський район 1 км
- Матвіївська затока 2.3 км
- Нова Забудова 2.3 км
- Гребний канал 2200 метрів 2.3 км
- Звіринець 2.4 км
- Русанівська протока 3.3 км
- Деміївка 4.4 км
- Річка Либідь 5 км
- Торгівельно-розважальний центр «Глобус» (2-а та 3-я лінії) 0.1 км
- Торгово-виставковий комплекс «Глобус» (1 лінія) 0.1 км
- Національна музична академія ім. Чайковського (Консерваторія) 0.2 км
- Будмайданчик № 116 «Київметробуду» 0.2 км
- Пасаж 0.3 км
- Рештки оборонного земляного валу 0.4 км
- Бульвар 0.5 км
- Центральний парк культури і відпочинку 1.2 км
- Шевченківський район 4.6 км
- Канівське водосховище 47 км
Торгівельно-розважальний центр «Глобус» (2-а та 3-я лінії)
Торгово-виставковий комплекс «Глобус» (1 лінія)
Національна музична академія ім. Чайковського (Консерваторія)
Будмайданчик № 116 «Київметробуду»
Пасаж
Рештки оборонного земляного валу
Бульвар
Центральний парк культури і відпочинку
Шевченківський район
Канівське водосховище