Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Київ)

 церква (християнський храм), пам'ятка архітектури (історії), споруда 1890 року

Проект головного монастирського корпусу, що складався з соборної і трапезної церков, покоїв великої княгині Олександри Петрівни (у чернецтві — Анастасія) і монастирських келій, розроблено арх. В. Ніколаєвим, затверджено 19 грудня 1888 митрополитом Київським і Галицьким Платоном. Освячення місця, вибраного для спорудження першої монастирської будівлі, відбулося 11 січня 1889.
Вже 1 червня в середню частину з трапезною і церквою в ім'я покровителя Києва архістратига Михаїла переїхала засновниця монастиря. 17 грудня 1890 освячено Покровську церкву, в якій, окрім головного, було ще два престоли — пророка Іллі (південний) і Всіх святих (північний), у підвальному приміщенні — копія печери Гроба Господнього.

Після закриття монастиря 1923 бані церкви розібрано. У березні 1934 її приміщення, зайняте на той час громадою «української орієнтації», було передано для використання під клуб залізничної лікарні.

У жовтні 1941 в корпусі знову оселилися черниці. Після капітального ремонту, проведеного за настоятельства Архелаї (в миру О. Савельєва), наново освячено церковні престоли: головний — у червні 1943, північний — в ім'я преподобного Агапіта — в 1951, південний — в ім'я пророка Іллі — в 1952.

У 1989—93 здійснено ремонт із заміною дерев'яних стін на цегляні та відбудовою бань і вхідних ґанків (автори проекту реставрації архітектори Я. Діхтяр, Ю. Лосицький — керівник, інж. Л. Шевчук).

pamyatky.kiev.ua/streets/behteryevskiy-prov/pokrovi-pre...