Церква Різдва Христового (Київ)
| церква (християнський храм), класицизм, цікаве місце, споруда 2005 року, Православна церква України (ПЦУ)
Ukraine /
Kyyiv /
Kiev /
Київ /
вул. Петра Сагайдачного, 2
World
/ Ukraine
/ Kyyiv
/ Kiev
, 3 км від центру (Київ)
Світ / Україна /
церква (християнський храм), класицизм, цікаве місце, споруда 2005 року, Православна церква України (ПЦУ)
Церква Різдва Христового була збудована на місці старої дерев'яної церкви, яку розібрали у 1807 році. У 1808 р. був розроблений проект архітектора Андрія Меленського, за яким і почалось будівництво у 1809 р. та тривало до 1814 року.
На відміну від старої дерев'яної церкви, яка за планом 1803 року була орієнтована досить точно абсидою на схід, нова церква була поставлена вздовж вулиці своїм бічним фасадом так, що її вівтар був орієнтований у південно-східному напрямку.
Саме в цій церкві 6 та 7 травня (за старим стилем) 1861 року було встановлено труну з тілом Тараса Григоровича Шевченка, що перевозилась з Санкт-Петербургу у Канів. Перед величезним натовпом люду архієпископ П. Лебединців, разом з настоятелем храму Ж. Желтонижським провели службу для великого поета України. Після цього, кияни почали називати церкву «Шевченківською».
Церкву Різдва Христового було зруйновано 1935 року. За даними Олекси Повстенка, Архітектурно-Планувальне управління при Міській Раді мужньо намагалося врятувати цю церкву від знищення. Генеральний план реконструкції Києва у варіанті, пропонованому Архітектурно-Планувальним управлінням, мав її в числі тих пам'яток, які пропоновано зберегти. Проте остаточний варіант генерального плану, ухвалений у Москві, відкинув більшу частину історичних пам'яток, які Київ пропонував зберегти.
Руйнування церкви було очевидно породжене підготовкою до розбудови Поштової площі поруч з річковим портом. Реконструкція Поштової площі ніколи не була здійснена, а річковий вокзал збудовано тільки наприкінці 1950-тих років. Олекса Повстенко занотував, що органи радянської влади не дозволили дослідити будівлю церкви Різдва перед її руйнуванням. Як і в усіх інших випадках руйнування церков, спочатку було конфісковано всі цінні речі, золото й срібні рами з іконостасу та ікон; різьблений дерев'яний іконостас спалили, а ікони продали за кордон.
В часи СРСР на цьому місці знаходилося Кафе "Бережок" - wikimapia.org/#lang=uk&lat=50.458954&lon=30.525113&z=1...
Протягом 2002 — 2005 року храм Різдва Христового відбудували як видатну пам'ятку, пов'язану із Тарасом Шевченком. Замовником виступила Київська міська влада на чолі із тодішнім мером столиці Олександром Омельченком. Напередодні Різдва Христового 2004 року на храмі було встановлено хрест і фактично зовнішні роботи з його відтворення закінчено.
У різдвяні дні 2005 року храм було освячено Святійшим Патріархом Філаретом у присутності Президента України Віктора Ющенка та Київського міського голови Олександра Омельченка. Тепер храм діючий. Кожного дня в ньому звершується молитва. У шевченківські свята відправляється панахида за Великим Кобзарем і поетом українського народу. Унікальністю самого храмового богослужіння є те, що з січня 2006 року при церкві діє також і грузинська православна громада Київського Патріархату.
На відміну від старої дерев'яної церкви, яка за планом 1803 року була орієнтована досить точно абсидою на схід, нова церква була поставлена вздовж вулиці своїм бічним фасадом так, що її вівтар був орієнтований у південно-східному напрямку.
Саме в цій церкві 6 та 7 травня (за старим стилем) 1861 року було встановлено труну з тілом Тараса Григоровича Шевченка, що перевозилась з Санкт-Петербургу у Канів. Перед величезним натовпом люду архієпископ П. Лебединців, разом з настоятелем храму Ж. Желтонижським провели службу для великого поета України. Після цього, кияни почали називати церкву «Шевченківською».
Церкву Різдва Христового було зруйновано 1935 року. За даними Олекси Повстенка, Архітектурно-Планувальне управління при Міській Раді мужньо намагалося врятувати цю церкву від знищення. Генеральний план реконструкції Києва у варіанті, пропонованому Архітектурно-Планувальним управлінням, мав її в числі тих пам'яток, які пропоновано зберегти. Проте остаточний варіант генерального плану, ухвалений у Москві, відкинув більшу частину історичних пам'яток, які Київ пропонував зберегти.
Руйнування церкви було очевидно породжене підготовкою до розбудови Поштової площі поруч з річковим портом. Реконструкція Поштової площі ніколи не була здійснена, а річковий вокзал збудовано тільки наприкінці 1950-тих років. Олекса Повстенко занотував, що органи радянської влади не дозволили дослідити будівлю церкви Різдва перед її руйнуванням. Як і в усіх інших випадках руйнування церков, спочатку було конфісковано всі цінні речі, золото й срібні рами з іконостасу та ікон; різьблений дерев'яний іконостас спалили, а ікони продали за кордон.
В часи СРСР на цьому місці знаходилося Кафе "Бережок" - wikimapia.org/#lang=uk&lat=50.458954&lon=30.525113&z=1...
Протягом 2002 — 2005 року храм Різдва Христового відбудували як видатну пам'ятку, пов'язану із Тарасом Шевченком. Замовником виступила Київська міська влада на чолі із тодішнім мером столиці Олександром Омельченком. Напередодні Різдва Христового 2004 року на храмі було встановлено хрест і фактично зовнішні роботи з його відтворення закінчено.
У різдвяні дні 2005 року храм було освячено Святійшим Патріархом Філаретом у присутності Президента України Віктора Ющенка та Київського міського голови Олександра Омельченка. Тепер храм діючий. Кожного дня в ньому звершується молитва. У шевченківські свята відправляється панахида за Великим Кобзарем і поетом українського народу. Унікальністю самого храмового богослужіння є те, що з січня 2006 року при церкві діє також і грузинська православна громада Київського Патріархату.
Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_Різдва_Христового_(Київ)
Міста поруч:
Координати: 50°27'32"N 30°31'30"E
- Флорівський жіночий Свято-Вознесенський монастир 1.1 км
- Покровський монастир 2.4 км
- Нижня Лавра 3.4 км
- Свято-Троїцький Іонинський монастир 5.4 км
- Свято-Покровська Голосіївська пустинь 9 км
- Свято-Троїцька Китаївська пустинь 10 км
- Київський Український храм святих останніх днів (мормонів) 11 км
- Хутір Вольний - Зміїна балка - Ур. Церковщина (Гнилеччина) 15 км
- Гнилецький скит Пресвятої Богородиці 15 км
- Ірпінська Біблійна Церква 21 км
- Володимирська гірка 0.3 км
- Контрактова площа 0.8 км
- Старий Київ 0.9 км
- Поділ 1.5 км
- Центральний парк культури і відпочинку 1.7 км
- Шевченківський район 4.5 км
- Подільський район 6.3 км
- Дніпровський район 8.4 км
- Деснянський район 12 км
- Канівське водосховище 48 км
Коментарі