Дегтярівські доброчинні заклади (вул. Дегтярівська, 19) (Київ)

 історичний шар  Додати категорію

Доброчинні заклади - притулок для інвалідів, убогих, непрацездатних , старих людей і дітей віком від народження до 13 років. Будівлі доброчинних закладів, які побудували в 1900-1913 роки, збереглися до нашого часу , розташовані за адресою вул. Дегтярівська , 19 і віддані в підпорядкування військовим – командуванню сухопутних військ Збройних сил України та іншим військовим частинам поряд.

Першу чергу з 13 будівель зведено 1900—1902 за проектом арх. В. Ніколаєва будівельною конторою Л. Гінзбурга, освячено 26 жовтня 1902. Доброчинні заклади побудовано коштом, що заповів для цієї мети київський купець Дегтярьов Михайло Парфентійович (1831 — 1898) з родини калузьких купців, яка оселилася у Києві у 1830-х рр.

У роки 1-ї світової війни тут розміщувався військовий госпіталь, пізніше — притулок інвалідів та протезні майстерні. Але стареньких людей не кинули напризволяще: оселили в найнятих поблизу приватних квартирах і видавали по 15 рублів на місяць на прожиття.

15 квітня 1918 у богадільні, пробувши тут кілька днів, помер письменник Нечуй-Левицький Іван Семенович (1838—1918). Туди його помістив племінник А. Г. Радзієвський, котрий не захотів опікуватися безпомічним стареньким, виписаним з лікарні.

1 травня 1923 у комплексі доброчинних закладів відкрилося Дитяче містечко ім. В. Леніна — «Ленінськ», розраховане на 1500 безпритульних дітей віком від 4 до 16 років. У Положенні про “Ленінськ” йшлося:
“Дитяче містечко об’єднує чотири національності (польську, єврейську, українську і російську) в кількості 1500 дітей обох статей віком від 4 до 17 років. Дитяче містечко має на меті, використовуючи сільськогосподарський і індустріально-технічний напрямки, виховувати нове комуністичне покоління. Дитяче містечко є всебічною експериментальною базою в створенні дитячої трудової інтернаціональної комуни”.

1931 його було ліквідовано, територію і всі споруди передали 133-му полку 45-ї дивізії. Ліквідували містечко, як мовиться, ударними темпами — лише за два тижні. До 1 жовтня 1931-го тут нікого вже не було: більшість дітей відправили в сиротинці інших міст, частину — в самостійне життя.
Пізніше територія була передана танко-технічному училищу.

pamyatky.kiev.ua/streets/degterovska/degtyarivski-dobro...

www.kreschatic.kiev.ua/ua/2891/art/33094.html
----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Фото1 - Генеральний план Дегтярівських доброчинних закладів поч. 20 ст.:
А. Головний корпус.
Б. Будинок для опіки 150 чоловіків.
В. Будинок відділення для 100 хронічно хворих.
Г. Лікарня.
Д. Адміністративний будинок.
Е. Кухня і пральня.
Ж. Котельня.
З. Дров'яники і амбари.
І. Льодовня для кухні і службовців.
К. Льодовня для лікарні.
Л. Лазня.
М. Корівня і стайня.
Н. Каплиця.
О. Сторожка.
П. Туалет.
Р. Головна брама.
С. Притулок для 100 дітей шкільного віку і майстерня.
Т. Притулок для 50 дітей шкільного віку.
У. Притулок ім. Є. Дегтярьової для 100 дітей дошкільного віку.
Ф. Садова шкілка.
X. Дров'яний двір