Будинок аптекаря Фроммета (Київ)

 офісна будівля, пам'ятка архітектури (історії), споруда 1882 року

Будинок спроектований архітектором В. Ніколаєвим у 1873 році. У будинку було 36 кімнат, 6 з яких належали власнику, аптекарю Фроммету М. Д., інші здавалися внайм. Первісно на кожному поверсі містилося по дві квартири: п'яти- і шестикімнатна. Згодом частину приміщень першого поверху відведено під магазини. Оригінальності симетричній об'ємній композиції будівлі надають гранчасті алькери, завершені восьмигранними вежами, що височать над рівнем даху. Планування дворядне, секційне. Перекриття наземних поверхів пласкі, підвального - склепінчасті. Дах вальмований на дерев'яних кроквах, покрівля бляшана. Завдяки майстерній компоновці архітектурних форм і застосуванню мотивів романсько-готичної архітектури типовому житловому будинку надано вигляду середньовічного замка-палацу.
Для архітектури чолового і бічного фасадів характерне зростання декоративності догори. На майже позбавлений оздоб нижній поверх спирається середній ярус, що охоплює другий і третій поверхи, об'єднані пласкими арковими нішами. Кожному з отворів першого ярусу основного поля стіни відповідає вікно-біфорій середнього ярусу. Розділені вузенькими імпостами, менші вікна четвертого поверху нагадують аркатурний фриз, увінчаний розвиненим карнизом. Композиційними акцентами чолового фасаду є високі башти алькерів і аттик центрального ризаліту, завершені декоративними машикулами та пінаклями. Архітектурний декор, що складається з півколонок та пілястр, поребриків, підвіконних нішок у формі хрестоцвітів і прикрашених шестипелюстковими квітами круглих розеток тощо, виконано з лекальної цегли. Над вхідним отвором у центральному ризаліті - широкий балкон другого поверху.
В інтер'єрі частково збережене оздоблення стель у формі дрібних гуртів та карнизів невиразного рисунка.
Близько 1905 - 1919 років у квартирі № 3 жив Флоринський Тимофій Дмитрович (1854 - 1919) - історик-славіст, мовознавець, доктор слов'янської філології (з 1888 р.), член-кореспондент Південнослов'янської АН (з 1890 р., у Загребі), Сербської Королівської АН (з 1897 р.), Імпереторської Санкт-Петербурзької АН (з 1898 р.), Чеської Імператорської АН (з 1898 р.)
t.me/kirstepan/9051