СІЗО № 13 (Лук'янівський) (Київ)

 слідчий ізолятор (СІЗО)  Додати категорію

... 1923 року в Києві на территорії Лукьянівської тюрми зчинилася стрілянина. Терміново з усіх районів міста туда почали стягуватись відділи ЧК. Що ж трапилось? На той час там знаходились захоплені керівники "чорної" республіки Холодний Яр. Дочекавшись слушного моменту, арештовані отамани Завгородій, Гупало, Голик-Залізняк, Компанієць, Ткаченко, Здобудь-Волю, Ляшенко, Яковенко, Дробаткій і інші видерли зброю у охоронців, і відімкнувши двері для всіх бажаючих (всім іншим зекам було запропоновано приєднатись до спроби втечі) намаглися прорватися в місто.
За декілька годин бою більше 50 більшовиків було вбито, серед повсталих був лише один поранений. Зрозумівши що взяти живими бойовиків не вдасться чекісти встановили на дворі тюрми декілька кулеметів і намагалися здаля убити козаків. Вистрілявши останні набої отамани покінчили життя самогубством, і лише 2-е холодноярців потрапили до до полону, де після катувань були розстріляні. Уникнувши таким чином червоного, "показатєльного" судилища воїни здобули собі вічну славу. Такий ось був останній "привіт" від лицарів Холодного Яру. Про життя, подвиги та силу духа цих славних чоловіків ви можете прочитати в книзі Юрія-Горліса Горського "Холодний Яр".
Щороку на Холодноярщині вшановують подвиги бійців республіки у селах Мельники та Медведівка.