Заповідне урочище "Балка Зелена" | заповідник / резерв

 урочище, заповідник / резерв

 Завантажити фотографію

Заповідне урочище місцевого значення.
Олександрівський район, село Новопригоже. Землевласник — Новоолександрівська сільська рада. Площа — 44,0 га. Як заповідна територія оголошена рішенням Донецької обласної ради № ХХІІ/14-30 від 30.09.1997 з метою збереження ділянки різнотравно-типчаково-ковилового степу — місця зростання видів рослин, що особливо охороняються. Заказник розташований на північному заході від селища міського типу Олександрівки за один кілометр на північний схід від села Новопригоже і є степовою суходільною балкою.
Невеликі площі займає чагарниковий степ із карагани кущової і таволги звіробоєлистої, ще рідше — з мигдалю низького, угруповання якого занесені до Зеленої книги України. Заповідне урочище «Балка Зелена» займає верхів’я широкої з крутим правим схилом балки, що починається кількома ярами, промитими поверхневими водами у товщі лесів, на яких сформувався потужний шар чорнозему. Нижче по балці на поверхню виходять піски. На опуклих формах мезорельєфу панують великими ділянками ковила Лессінга та волосиста, а по увігнутих формах та днищах балки — типчак валіський та тонконіг вузьколистий. Ковила Лессінга тут представлена більше, ніж в інших заповідних територіях південного сходу України.
По крутосхилах та уздовж ярів поширений чагарниковий степ із заростями карагани кущової (дерези), які де-не-де перемежаються із заростями кущів рокитника руського або мигдалю низького. У цих заростях багато високих трав, таких як залізняк колючий, солонечник естрагоновидний, перлівка трансільванська, рожевим цвіте буквиця перебільшена, блідо-рожевим — в’язіль барвистий, синім — шавлія, жовтим — молочай степовий.
Тут поширені степи з великою кількістю лікарських рослин — цмину піскового, чебреця Маршалла, шавлії сухостепової, по дну балки — луки з великою часткою у травостої, крім злаків, різних представників із родини бобових, що й визначає кормову цінність цих угідь.
У східній частині урочища представлені піщані степи з домінуванням костриці Беккера, що є рідкісним явищем у цьому регіоні. Тут ростуть смілка українська, гвоздика азовська, юринея гроновидна, молочай Сегієра. У незначній кількості наявні ковила дніпровська і тирса. Крім того, трапляються поодинокі кущі шипшини Бордзіловського, ареал якої, як і гвоздики азовської, в основному обмежується Приазовською рівниною. У флорі урочища налічується 125 видів, у тому числі чотири — з Червоної книги України та один — з Європейського червоного списку.