Заказник «Верхньосамарський»
Ukraine /
Donetska /
Oleksandrivka /
World
/ Ukraine
/ Donetska
/ Oleksandrivka
, 11 км від центру (Олександрівка)
заповідник / резерв
Додати категорію
Ботанічний заказник місцевого значення.
Площа — 168,3 га.
Статус надано рішенням обласної ради № XXII/14-30 від 30 вересня 1997 року.
Якщо йти від районного центру — с. Олександрівки на захід уздовж правого берега р. Самари, то між селами Пасічним та Іванівкою відкривається широка балка з сухим днищем, порізаним ярами. Схили вкриті степовою рослинністю, лише у середній частині східного схилу є насадження дуба звичайного та робінії несправжньоакації (білої акації). Верхня частина схилу вкрита чагарниковим та різнотравно-типчаково-ковиловим степом, де у травні квітують жовтими плямами підмаренник справжній та білими — поляниці і гадючник звичайний. На західному схилі панують степові угруповання з домінуванням ковили Лессінга, яка гойдає білим пір’ям серед жовтих квітів льону Черняєва та синьо-блакитних — шавлії пониклої. Тут окремі сріблясті плями створює грудниця мохната, яка цвіте жовтим наприкінці літа. На опуклих елементах мікрорельєфу у верхній частині балки на поверхню виступають крейдяні відклади, створюючи щебенистий грунт з дуже тонким гумусовим шаром. Тут розвинутий петрофітний (від «петрос» — скеля) варіант степу — чебречники, тобто угруповання напівкущиків, що стеляться над грунтом.
Унікальність цієї балки обумовлена зростанням тут двох нещодавно відкритих для науки нових дуже рідкісних реліктових видів — чебреця Кондратюка та Дідуха (названих на честь засновника Донецького ботанічного саду НАН України члена кореспондента Євгена Миколайовича Кондратюка та відомого українського вченого професора Якова Петровича Дідуха). Серед рожево-бузкових плям чебреців дуже привабливі білуваті кущики оносми донської, жовті — льону Черняєва та сині — шавлії пониклої. Все це створює пахучий барвистий степовий килим. У нижній частині балки розвинуті піщані грунти, на яких ростуть рослини-пісколюби: перстач піщаний, юринея гроновидна, цмин піщаний, чебрець несправжньопаннонський.
Флору заказника становлять 224 види, з них п’ять занесені до Червоної книги України: ковила волосиста та Лессінга, оносма донська, бурачок голоніжковий та сон чорніючий. А такі види, як марунка сіроплідна та ластовень крейдяний, поширені на південно-західній межі ареалу. Тут зростає кілька ендемічних та реліктових видів, чимало лікарських. Тому заказник має наукове значення як резерват цінного генофонду раритетних рослин.
Площа — 168,3 га.
Статус надано рішенням обласної ради № XXII/14-30 від 30 вересня 1997 року.
Якщо йти від районного центру — с. Олександрівки на захід уздовж правого берега р. Самари, то між селами Пасічним та Іванівкою відкривається широка балка з сухим днищем, порізаним ярами. Схили вкриті степовою рослинністю, лише у середній частині східного схилу є насадження дуба звичайного та робінії несправжньоакації (білої акації). Верхня частина схилу вкрита чагарниковим та різнотравно-типчаково-ковиловим степом, де у травні квітують жовтими плямами підмаренник справжній та білими — поляниці і гадючник звичайний. На західному схилі панують степові угруповання з домінуванням ковили Лессінга, яка гойдає білим пір’ям серед жовтих квітів льону Черняєва та синьо-блакитних — шавлії пониклої. Тут окремі сріблясті плями створює грудниця мохната, яка цвіте жовтим наприкінці літа. На опуклих елементах мікрорельєфу у верхній частині балки на поверхню виступають крейдяні відклади, створюючи щебенистий грунт з дуже тонким гумусовим шаром. Тут розвинутий петрофітний (від «петрос» — скеля) варіант степу — чебречники, тобто угруповання напівкущиків, що стеляться над грунтом.
Унікальність цієї балки обумовлена зростанням тут двох нещодавно відкритих для науки нових дуже рідкісних реліктових видів — чебреця Кондратюка та Дідуха (названих на честь засновника Донецького ботанічного саду НАН України члена кореспондента Євгена Миколайовича Кондратюка та відомого українського вченого професора Якова Петровича Дідуха). Серед рожево-бузкових плям чебреців дуже привабливі білуваті кущики оносми донської, жовті — льону Черняєва та сині — шавлії пониклої. Все це створює пахучий барвистий степовий килим. У нижній частині балки розвинуті піщані грунти, на яких ростуть рослини-пісколюби: перстач піщаний, юринея гроновидна, цмин піщаний, чебрець несправжньопаннонський.
Флору заказника становлять 224 види, з них п’ять занесені до Червоної книги України: ковила волосиста та Лессінга, оносма донська, бурачок голоніжковий та сон чорніючий. А такі види, як марунка сіроплідна та ластовень крейдяний, поширені на південно-західній межі ареалу. Тут зростає кілька ендемічних та реліктових видів, чимало лікарських. Тому заказник має наукове значення як резерват цінного генофонду раритетних рослин.
Міста поруч:
Координати: 48°42'25"N 36°49'0"E
- Самарський ліс 111 км
- Національний парк «Великий Луг» 183 км
- Регіональний ландшафтний парк "Меотида" (Відділення) 187 км
- Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» 204 км
- Ланшафтний заказник "Базавлукський прибережно-річковий комплекс" 233 км
- Молочний лиман 251 км
- Обитічна затока 253 км
- Коса Бирючий Острів — частина Азово-Сиваського національного парку 309 км
- Біосферний заповідник "Асканія-Нова" 332 км
- Азово-Сиваський національний парк 347 км
- Самарське водосховище 1.9 км
- Ставок 7.5 км
- Заповідне урочище «Широкий ліс» 8.9 км
- Заповідне урочище "Балка Зелена" 9 км
- Поле 10 км
- Олександрівська селищна об'єднана територіальна громада 14 км
- Балка Водяна 18 км
- Новодонецька селищна об'єднана територіальна громада 19 км
- Близнюківська селищна територіальна громада 26 км
- Барвінківська міська територіальна громада 33 км
Самарське водосховище
Ставок
Заповідне урочище «Широкий ліс»
Заповідне урочище "Балка Зелена"
Поле
Олександрівська селищна об'єднана територіальна громада
Балка Водяна
Новодонецька селищна об'єднана територіальна громада
Близнюківська селищна територіальна громада
Барвінківська міська територіальна громада