Майдан Мистецькі Ворота (Житомир) | площа

 площа, невидимий

ВДНГ - ця абревіатура добре знайома старшому поколінню. Виставка досягнень народного господарства, символ і уособлення небаченого достатку в колишні часи.
Радянські люди тільки тут могли побачити соціалістичний рай, що настільки відрізнявся від скромного повсякденного життя більшості громадян величезної країни.
Тільки через дев'ять років після закінчення Другої світової війни 1 серпня 1954 року в Москві вдалося відновити роботу Всесоюзної сільськогосподарської виставки - ВРНГ, яку потім перейменували в ВДНГ.
А в Житомирі, уже починаючи з 1950-го року, щорічно щоосені стали проводити Обласні виставки досягнень народного господарства. Влаштовували їх в тимчасових павільйонах в центральному міському парку (тепер - імені Юрія Гагаріна) та на вулиці Третього Інтернаціоналу (так тоді називався Старий бульвар). Мені особливо подобався павільйон садівництва, де стояв п'янкий запах стиглих яблук і груш.

Запам'яталося величезне мозаїчне панно на стіні павільйону з фруктів і насіння, на якому був зображений Сталін на тлі карти "Сталінського плану перетворення природи" зі знаменитими тоді лісозахисних смугах, покликаними назавжди захистити родючі сільськогосподарські землі від згубних суховіїв і пилових бур.
Два виставкових дерев'яних павільйону в парку простояли до початку 1980-х років. Ці павільйони після закриття виставки використовували для ігор (більярд, де можна було кий купити, а також шахи, шашки) і як читальний зал, де можна було почитати книги, журнали і свіжі газети, а взимку в них був прокат лиж та санок.
У 1954 році на території нинішньої площі «Містецькi Ворота» з ініціативи тодішнього першого секретаря обкому партії легендарного партизанського командира двічі Героя Радянського Союзу Олексія Федоровича Федорова ударними темпами побудували цегляні павільйони виставки.
Будували виставку практично всі будівельні організації міста. Велику участь у проектуванні та будівництві комплексу виставки взяв головний архітектор міста Семен Мойсейович Енгельман і житомирський архітектор Федір Антонович Грінченка. Виставку прикрасили і твори житомирських скульпторів. Особливо була примітна зворушлива, дуже людяна фігура молодої колгоспниці, яка тримала в руках над головою пучок колосків пшениці.
Уже восени 1954 року виставка відкрилася. Вхідні ворота, кінотеатр «Урожай» і два ставки, в яких плавали коропи і лебеді, побудували пізніше, в 1957 році. Такої виставки не було тоді навіть у Києві. ВДНГ у Києві побудували і урочисто відкрили тільки 6 липня 1958 року.

Виставка повинна була символізувати небувалий розквіт сільського господарства і промисловості області, що викликало в той час (у ще не відновленому після війни місті) чимало пересудів, оскільки всі колгоспи були жебраки, більшість населення жило впроголодь. Діяла виставка в Житомирі до 60-х років минулого століття.
У 1971 році планували зробити на місці колишньої виставки парк культури і відпочинку, потім - молодіжний комплекс, але її територія з часом була забудована багатоповерховими будинками, в результаті чого утворилася площа. Про виставку сьогодні нагадують красиві ворота, обвиті ліпним орнаментом з дарами колгоспних полів і садів - вхід на колишню виставку, які і послужили топонімом для назви площі.
Ворота є пам'ятником архітектури місцевого значення. Збереглося кілька павільйонів. В одному з них знаходиться Житомирська філія Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, в іншому - художні майстерні Житомирської організації Національної Спілки художників України. Збереглося і будівля колишнього кінотеатру «Урожай», де тепер Будинок молитви церкви "Благодать". Решта будови виставки знесені або покинуті.
Планується на площі «Містецькi Ворота» в перспективі створити постійно діючі художні виставки та встановити твори скульпторів прямо на площі.