Чотири тетрархи (Венеція)
Italy /
Veneto /
Venice /
Венеція
World
/ Italy
/ Veneto
/ Venice
Світ / Італія / Емілія-Романья / Феррара
статуя
Додати категорію
Портрет чотирьох тетрархів — скульптурна група з чотирьох римських імператорів, що нині вмонтована у південний фасад собору Святого Марка у Венеції.
Римська імперія певний час після 293 року керувалася тетрархією (чотирма співправителями), започаткованою імператором Діоклетіаном. Тетрархія складалася з двох августів (старших імператорів) і двох Цезарів (молодших імператорів). Імперія була територіально поділена на західну і східну зі старшим і молодшим імператором в кожній половині. Після Діоклетіана і його співправителя Максиміліана, які пішли у відставку у 305 році, між тетрархами спалахнула внутрішня боротьба. Система, зрештою, перестала існувати близько 313 року.
Портрет чотирьох тетрархів символізує концепцію тетрархії, а не зображає чотири персональних портрети. Всі тетрархи мають однаковий вигляд, без індивідуальних рис, за винятком того, що двоє, які, ймовірно, уособлюють старших августів, мають бороди, а двоє інших — ні. Група розділена на дві пари, в кожній август і цезар, що обіймаються.
В цілому композиція виражає єдність і стабільність. Сам вибір матеріалу, міцного порфіру (єгипетського походження), символізує постійність і ніби відсилає до єгипетської скульптури й ранніх фігур Куросів. Порфирій був рідкісним матеріалом і резервувався для імператорських потреб[1].
Існує менш поширена версія, згідно з якою скульптурна група зображає нащадків Костянтина Великого: його синів Костянтина II, Констанція II, Константа і племінника Далмація.
Римська імперія певний час після 293 року керувалася тетрархією (чотирма співправителями), започаткованою імператором Діоклетіаном. Тетрархія складалася з двох августів (старших імператорів) і двох Цезарів (молодших імператорів). Імперія була територіально поділена на західну і східну зі старшим і молодшим імператором в кожній половині. Після Діоклетіана і його співправителя Максиміліана, які пішли у відставку у 305 році, між тетрархами спалахнула внутрішня боротьба. Система, зрештою, перестала існувати близько 313 року.
Портрет чотирьох тетрархів символізує концепцію тетрархії, а не зображає чотири персональних портрети. Всі тетрархи мають однаковий вигляд, без індивідуальних рис, за винятком того, що двоє, які, ймовірно, уособлюють старших августів, мають бороди, а двоє інших — ні. Група розділена на дві пари, в кожній август і цезар, що обіймаються.
В цілому композиція виражає єдність і стабільність. Сам вибір матеріалу, міцного порфіру (єгипетського походження), символізує постійність і ніби відсилає до єгипетської скульптури й ранніх фігур Куросів. Порфирій був рідкісним матеріалом і резервувався для імператорських потреб[1].
Існує менш поширена версія, згідно з якою скульптурна група зображає нащадків Костянтина Великого: його синів Костянтина II, Констанція II, Константа і племінника Далмація.
Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Чотири_тетрархи
Міста поруч:
Координати: 45°26'3"N 12°20'22"E
- Квадрига святого Марка
- Фонтан св. Йосипа 435 км
- Фонтан св. Леопольда 435 км
- Пам'ятник Йоганну Гутенбергу 436 км
- Нові Прокурації 0.1 км
- Палац дожів 0.1 км
- Моло ді Палаццо Дукале (Пристань Палацу дожів) 0.1 км
- П'яцетта Сан-Марко 0.1 км
- Старий Венеціанський порт 0.1 км
- Площа Святого Марка 0.1 км
- Ріва дельї Ск'явоні (Слов'янська набережна) 0.4 км
- Затока Святого Марка 1.2 км
- Дорсодуро 1.3 км
- Венеціанська затока 49 км