Протитуберкульозний санаторій «Біла квітка» (Одеса)

 санаторій  Додати категорію

 Завантажити фотографію

Протитуберкульозний санаторій «Біла квітка», 1911 р.

У 1911 році в Одесі було створено благодійне філантропічне товариство «Біла квітка», метою якого стало вироблення і проведення заходів по боротьбі з туберкульозом.

На вулицях міста тривав збір добровільних пожертвувань одеситів. Написи проголошували: «Допоможіть боротися з туберкульозом - найлютішим ворогом людства, допоможіть зберегти життя безпорадним вмираючим. Допомагаючи іншим, ви й собі допомагаєте. Купуйте квітки».

Дами, які збирали пожертви, ходили в супроводі кавалерів, що носили швидко набираючи вагу запечатані коробки, на яких було написано: «Опустіть в кухоль що можете, хоч кілька копійок, на боротьбу з туберкульозом».

Найбільші кошти вдавалося зібрати на центральних вулицях міста. Коробки наповнювалися мідними, срібними, нерідко золотими монетами, а також кредитними квитками різного номіналу.

Білу квітку - маргаритку - можна було бачити в осіб різного суспільного становища: у багатих і бідних, у купців, чиновників, військових, робітників, матросів, майстрових, покоївок.

Ідея, символом якої стала «Біла квітка», об'єднала місто, зміцнила суспільну свідомість. Було зібрано більше 18 тисяч рублів, що дозволило благодійному товариству розгорнути діяльність амбулаторії для туберкульозних хворих з лабораторією, музеєм та бібліотекою. Вона була відкрита в найманих приміщеннях будинку № 64 по Ніжинській вулиці.

В амбулаторії велика увага приділялася ранній діагностиці туберкульозу, популяризації серед хворих правильних поглядів на це захворювання, шляхи його поширення, на способи його попередження.

По дорозі на Люстдорф, за Великим Фонтаном, на зібрані гроші була куплена ділянка землі в 6,5 десятин, на якій побудовані будівлі протитуберкульозного санаторію «Біла квітка». Санаторій, розрахований на 60 осіб, почав функціонувати в 1913 році.

Перший голова товариства і один з його засновників - Софія Юріївна Вітте (1849 -1917). Вона сама хворіла на туберкульоз легень, від туберкульозу померла її сестра. У великій родині Вітте тільки Сергій Юлійович - відомий державний діяч, голова кабінету міністрів, не страждав на туберкульоз.

Випробовуючи на собі весь жах цієї хвороби, Софія Вітте завжди пам'ятала, що в той час, як до її послуг лікарі і різні способи лікування, сотні й тисячі хворих з втратою здоров'я втрачають можливість не тільки лікуватися, але й заробляти на шматок хліба. (Софія Юріївна була похована в Одесі, на Другому цвинтарі, поруч зі своєю сестрою. На її скромному надгробку, за яким до цих пір доглядають невідомі люди, ще можна прочитати: «За життя свого влаштувала санаторій «Біла квітка»).

До революції це був єдиний у місті санаторій подібного профілю. За роки радянської влади санаторій перетворився в добре оснащену здравницю.