Богоявленський (Миколаїв)
Ukraine /
Mykolayivska /
Mykolayiv /
Миколаїв
World
/ Ukraine
/ Mykolayivska
/ Mykolayiv
, 10 км від центру (Миколаїв)
Світ / Україна / Миколаївська область
історичний район
Додати категорію

Інші назви: Вітовка, Вітовтів, Вітовтове, Богоявленськ, Богоявленське, Жовтневе.
Заснована великим князем Вітовтом 1399 року. За наказом великого князя був збудований Вітовтів замок (фортеця з вежею і митниця для контролю торгівлі з татарами). На давніх мапах відомого французького військового інженера Гійома Левасера де Боплана (котрий перебував в той час на службі польського короля) поселення означене Winoradna Krucza (найвірогідніше Виноградна Круча). На турецьких же мапах поселення позначене як Вітольд Гіммані (Вітовські Бані), позаяк типові вежі доби Великого Князівства Литовського мали бані (куполи). Люди заселяли береги однойменної річки Вітовки, котра протікає Вітовською (Кличанівською) балкою і впадає до Богу. Поселення Вітовка довгий час залишалася крайнім форпостом Великого Князівства Литовського аж до часу завоювання правобережжя Богу військами Великого Князівства Литовського та заснування великим князем Вітовтом фортеці Дашів (нині Очаків).
За Кючук-Кайнарджийською мирною угодою 1774 року Вітовка разом з землями між Дніпром і Бугом відійшла до Російської імперії та отримала статус адміралтейського поселення.
В часи російсько-турецької війни 1787—1792 років у Вітовці стояли частини Бузького єгерського корпусу під командуванням М. Кутузова, котрий завітав сюди 25 травня 1788 року в пошуках зручної переправи для штурму Ачі-Кале (нині Очаків). Разом з тим у Вітовці перебували підрозділи Чорноморського козацтва. Чорноморським козацтвом під час штурму фортеці Очаків (давня українська назва — Дашів) керував кошовий отаман Сидір Білий, котрий певний час перебував у Вітовці. Саме у Вітовці базувалася Лиманська флотилія Чорноморського козацтва, котра блокувала постачання з моря обложеної османської фортеці Очаків та провадила штурм військових кораблів та галер Османської Порти. У Вітовці був влаштований військовий шпиталь, лікував поранених та хворих всесвітньо відомий лікар-епідеміолог С. Д. Самійлович, племінник гетьмана Івана Самойловича. Лікування цілющою джерельною водою та місцевими травами зцілювало недужих. Після перемоги Чорноморського козацтва над Османським флотом на водах Очаківских у Вітовці була споруджена верф для будівництва так званих суден малого моря (Чайок та Скампавеїв).
1789 року Вітовку було перейменовано на Богоявленськ, з причини побудови нової церкви Богоявлення Господнього.
1887 року Богоявленськ став посадом Миколаєва і підпорядкувався Херсонській губернській управі.
У 1921 році селище стає центром волості.
В 1938 році Президія Верховної Ради УРСР перейменовує Богоявленськ на Жовтневе.
22 грудня 1973 року згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2314-VIII місто Жовтневе Жовтневого району включене до складу міста Миколаїв у новостворений Корабельний міський район.
Сучасна топонімічна назва історичної місцевості згідно пункту 11 Реєстру топонімів міста Миколаєва (mkrada.gov.ua/content/reestr-toponimiv-mista-mikolaiva....
Заснована великим князем Вітовтом 1399 року. За наказом великого князя був збудований Вітовтів замок (фортеця з вежею і митниця для контролю торгівлі з татарами). На давніх мапах відомого французького військового інженера Гійома Левасера де Боплана (котрий перебував в той час на службі польського короля) поселення означене Winoradna Krucza (найвірогідніше Виноградна Круча). На турецьких же мапах поселення позначене як Вітольд Гіммані (Вітовські Бані), позаяк типові вежі доби Великого Князівства Литовського мали бані (куполи). Люди заселяли береги однойменної річки Вітовки, котра протікає Вітовською (Кличанівською) балкою і впадає до Богу. Поселення Вітовка довгий час залишалася крайнім форпостом Великого Князівства Литовського аж до часу завоювання правобережжя Богу військами Великого Князівства Литовського та заснування великим князем Вітовтом фортеці Дашів (нині Очаків).
За Кючук-Кайнарджийською мирною угодою 1774 року Вітовка разом з землями між Дніпром і Бугом відійшла до Російської імперії та отримала статус адміралтейського поселення.
В часи російсько-турецької війни 1787—1792 років у Вітовці стояли частини Бузького єгерського корпусу під командуванням М. Кутузова, котрий завітав сюди 25 травня 1788 року в пошуках зручної переправи для штурму Ачі-Кале (нині Очаків). Разом з тим у Вітовці перебували підрозділи Чорноморського козацтва. Чорноморським козацтвом під час штурму фортеці Очаків (давня українська назва — Дашів) керував кошовий отаман Сидір Білий, котрий певний час перебував у Вітовці. Саме у Вітовці базувалася Лиманська флотилія Чорноморського козацтва, котра блокувала постачання з моря обложеної османської фортеці Очаків та провадила штурм військових кораблів та галер Османської Порти. У Вітовці був влаштований військовий шпиталь, лікував поранених та хворих всесвітньо відомий лікар-епідеміолог С. Д. Самійлович, племінник гетьмана Івана Самойловича. Лікування цілющою джерельною водою та місцевими травами зцілювало недужих. Після перемоги Чорноморського козацтва над Османським флотом на водах Очаківских у Вітовці була споруджена верф для будівництва так званих суден малого моря (Чайок та Скампавеїв).
1789 року Вітовку було перейменовано на Богоявленськ, з причини побудови нової церкви Богоявлення Господнього.
1887 року Богоявленськ став посадом Миколаєва і підпорядкувався Херсонській губернській управі.
У 1921 році селище стає центром волості.
В 1938 році Президія Верховної Ради УРСР перейменовує Богоявленськ на Жовтневе.
22 грудня 1973 року згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2314-VIII місто Жовтневе Жовтневого району включене до складу міста Миколаїв у новостворений Корабельний міський район.
Сучасна топонімічна назва історичної місцевості згідно пункту 11 Реєстру топонімів міста Миколаєва (mkrada.gov.ua/content/reestr-toponimiv-mista-mikolaiva....
Стаття у Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Богоявленський
Міста поруч:
Координати: 46°52'23"N 32°1'36"E
- старе місто Соколи (до 1795р. м. Вознесенськ) 94 км
- Пересип 109 км
- Інгулець 126 км
- Довгинцеве 158 км
- Голта 160 км
- Ольвіопіль 161 км
- Північний бік 272 км
- Фіолент 280 км
- Садгора 488 км
- Роша 491 км
- Корабельний район 0.3 км
- 5-й мікрорайон 0.7 км
- 6-й мікрорайон 2.3 км
- Богоявленський мікрорайон 2.8 км
- ПАТ Миколаївський суднобудівний завод «Океан» 3.1 км
- Радсадівська сільська рада 5.5 км
- Прибузька сільська рада 9 км
- Бузький лиман 11 км
- Вітовський район 19 км
- Миколаївський район 35 км