Запорожская АЭС

Комментарии

• 
  Gator (гость)

  Энергодар (укр. Енергодар) — город в северно-западной части Запорожской области Украины. Расположен на левом берегу реки Днепр, на побережье Каховского водохранилища. Город был основан 12 июня 1970 году, с началом строительства Запорожской ГРЭС. В 1972 году получил название Энергодар. В 1981 началось строительство Запорожской АЭС, которая на сегодняшний день является крупнейшей АЭС в Европе, По данным переписи 1989 года проживало 47 тысяч человек. По данным переписи 2001 года — 56 тысяч человек. Місто Енергодар відоме як енергетична столиця України. Воно розташоване в південній частині України, на лівому березі Каховського водосховища (в Нижньому Придніпров’ї), на відстані 20 км від райцентру м.Кам’янка-Дніпровська, 7 км – від автодороги Кам’янка-Дніпровська-Бердянськ, 132 км – від обласного центру м.Запоріжжя, площа території міста – 63,5 кв.км. До 1970 року тут була пустеля, пісчані кучугури, що тягнулися вздовж Дніпра на 30 кілометрів. Це місце вибрали для будівництва найбільшої в країні Запорізької ДРЕС. В 1969 році наказом Міненерго СРСР для будівництва Запорізької теплової станції та міста було створено Управління будівництва Запорізької ДРЕС. На одному з пісчаних пагорбів і відбувся перший мітинг з приводу початку будівництва ЗаДРЕС. Історія Енергодара почала свій відлік 12 червня 1970 року із закладення гранітного каменя, якого встановлено на перехресті доріг при в’їзді до Енергодара. Він стоїть і зараз, як перша мітка на нелегкому шляху будівельників, а в кожну другу неділю червня мешканці святкують день міста. Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків по 300 тис.кВт кожний 1-ї черги ЗаДРЕС і 3-х блоків по 800 тис.кВт 2-ї черги. Енергетичний потенціал нового гіганта склав 3600 тис.кВт і є одним з найбільших в Європі. Промисловий комплекс ріс на землях, непридатних для сільського господарства. Будувалася станція – росло і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків було названо Енергодаром. Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель, палац культури „Сучасник”. Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року. Сьогодні Запорізька ТЕС є структурною одиницею ВАТ „Дніпроенерго”. Кваліфікований колектив будівельників, який збудував Запорізьку ДРЕС і селище енергетиків, готувався до нових рубежів – будівництва атомної електростанції. Рішення про будівництво Запорізької АЕС було прийнято у 1978 році, а в 1979 році вона стала головною будовою в серії атомних електростанцій, що зводилися по уніфікованому проекту. 1 квітня 1981 року укладено перший кубометр бетону в фундамент реактора першого енергоблоку. Для спорудження атомної станції будуються завод нестандартного обладнання і трубопроводів та завод спеціальних будівельних конструкцій. У 1981 році почав роботу завод крупнопанельного домобудування, який постачав панелі для будівництва житла. В 1983 році будівництво Запорізької АЕС було оголошено Всесоюзною ударною комсомольською будовою. 21 грудня 1984 року енергоблок №1 Запорізької АЕС введено в експлуатацію. Три наступні блоки вводилися в експлуатацію щорічно. У 1989 році почав роботу 5-й енергоблок, а у 1995 році відбувся пуск останнього, 6-го енергоблоку. Запорізька атомна електростанція сьогодні найбільша в Європі, її встановлена потужність 6000 МВт. 14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста обласного значення.

  18 лет назад | ответить | hide comment
• 
  C7L8G (гость)

  Хорошие, годные реакторы ВВЭР-1000!

  16 лет назад | ответить | hide comment
• 
  SolnechnyPyos

  забавно, что и электро-станция и Энергодар построены на бывшем дне водохранилища.

  15 лет назад | ответить | hide comment