Потьомкінські сходи (Одеса)
Ukraine /
Odeska /
Odesa /
Одеса
World
/ Ukraine
/ Odeska
/ Odesa
, 2 км від центру (Одеса)
Світ / Україна / Одеська область
сходи, східці, цікаве місце
Приморські (Гігантські, Бульварні, Потьомкінські) сходи, арх. Боффо Ф.К., інж.Уптон Д.
Морозов Г.С, Фан-дер-Фліс Б.В., 1837-1841 рр.
Потьомкінські сходи (до 1955 Бульварні сходи, раніше Рішельєвські сходи, в XIX столітті Гігантські сходи) — відомі сходи в Одесі, що поєднують центр міста з гаванню та Морським вокзалом.
На сьогодні сходи складаються з 192 сходинок (спочатку їх було рівно двісті, проте при розширенні порту вісім сходинок було засипано) і десять прольотів. Довжина сходів — 142 метри, вони побудовані перспективно — їх нижня частина (довжиною 21,7 м) значно ширше верхньої частини (12,5 м), завдяки чому при погляді зверху сходів складається враження однакової ширини на всьому їх протязі. Парапети сходів здаються паралельними та видно тільки майданчики (окрім верхнього маршу). При погляді знизу сходи здаються довшими і видний тільки суцільний каскад сходинок.
Гігантські сходи були спроектовані в 1825 році архітекторами Франческо Боффо, Аврамом Мельниковим і Потьє, а побудовані в 1837—1841 інженерами Уоптоном і Ю. Морозовим. Світлий князь Воронцов розпорядився побудувати сходи в подарунок своїй дружині Єлизаветі, вони коштували місту 800 тис. рублів.
Відповідно архітектурній досконалості конструкція сходів, в основному розроблена інженером Уптоном. Це гігантський, складений з місцевого вапняку клин, що покоїться на дерев'яних палях і «прорізає» трьома продольними та дев'ятьма поперечними склепінчастими коридорами або галереями, які утворюють на перетинах масивні стовпи. Стовпи й підтримують самі сходи: похилу площину з укладеними поверх неї сходами. Крізні поперечні галереї утворили на бокових стінках сходів красиві аркади.
Згодом терассування схилів «замаскувало» конструкцію сходів, і з боку фунікулера вони здаються укладеними по пологому схилу, ніби «широке розстелене полотнище», як відзначив український письменник Іван Нечуй-Левицький.
Всесвітньо відомими вони стали завдяки фільму «Броненосець Потьомкін» (1925) Сергія Ейзенштейна, у ключовій сцені якого дитяча коляска котиться по сходинках сходів.
Сходи поступово руйнувала ерозія, і в 1933 році вапняк був замінений рожево-сірим гранітом, а майданчики були покриті асфальтом.
Історія і кінематограф назавжди пов'язали Гігантські сходи з бунтівним броненосцем «Потьомкін». У 1955 році до 50-річчя повстання на броненосці сходи, що до революції називалися Рішельєвськими, а потім Бульварними, були перейменовані в Потьомкінські.
Морозов Г.С, Фан-дер-Фліс Б.В., 1837-1841 рр.
Потьомкінські сходи (до 1955 Бульварні сходи, раніше Рішельєвські сходи, в XIX столітті Гігантські сходи) — відомі сходи в Одесі, що поєднують центр міста з гаванню та Морським вокзалом.
На сьогодні сходи складаються з 192 сходинок (спочатку їх було рівно двісті, проте при розширенні порту вісім сходинок було засипано) і десять прольотів. Довжина сходів — 142 метри, вони побудовані перспективно — їх нижня частина (довжиною 21,7 м) значно ширше верхньої частини (12,5 м), завдяки чому при погляді зверху сходів складається враження однакової ширини на всьому їх протязі. Парапети сходів здаються паралельними та видно тільки майданчики (окрім верхнього маршу). При погляді знизу сходи здаються довшими і видний тільки суцільний каскад сходинок.
Гігантські сходи були спроектовані в 1825 році архітекторами Франческо Боффо, Аврамом Мельниковим і Потьє, а побудовані в 1837—1841 інженерами Уоптоном і Ю. Морозовим. Світлий князь Воронцов розпорядився побудувати сходи в подарунок своїй дружині Єлизаветі, вони коштували місту 800 тис. рублів.
Відповідно архітектурній досконалості конструкція сходів, в основному розроблена інженером Уптоном. Це гігантський, складений з місцевого вапняку клин, що покоїться на дерев'яних палях і «прорізає» трьома продольними та дев'ятьма поперечними склепінчастими коридорами або галереями, які утворюють на перетинах масивні стовпи. Стовпи й підтримують самі сходи: похилу площину з укладеними поверх неї сходами. Крізні поперечні галереї утворили на бокових стінках сходів красиві аркади.
Згодом терассування схилів «замаскувало» конструкцію сходів, і з боку фунікулера вони здаються укладеними по пологому схилу, ніби «широке розстелене полотнище», як відзначив український письменник Іван Нечуй-Левицький.
Всесвітньо відомими вони стали завдяки фільму «Броненосець Потьомкін» (1925) Сергія Ейзенштейна, у ключовій сцені якого дитяча коляска котиться по сходинках сходів.
Сходи поступово руйнувала ерозія, і в 1933 році вапняк був замінений рожево-сірим гранітом, а майданчики були покриті асфальтом.
Історія і кінематограф назавжди пов'язали Гігантські сходи з бунтівним броненосцем «Потьомкін». У 1955 році до 50-річчя повстання на броненосці сходи, що до революції називалися Рішельєвськими, а потім Бульварними, були перейменовані в Потьомкінські.
Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Потьомкінські_сходи
Міста поруч:
Координати: 46°29'18"N 30°44'31"E
- Санаторій ім. Чкалова 4.7 км
- Приватний ставок Барабой 27 км
- Колишній аеродром 41 км
- Білгород-Дністровська фортеця 44 км
- Дністровсько-Цареградське гирло 50 км
- Бендерська фортеця 104 км
- Траянів вал (нижній) 142 км
- Дельта Дунаю 190 км
- Фортеця «Ізмаїл» (XVI-XIX ст.) 197 км
- Новіодунум (Облучиця) 221 км
- Одеський морський порт 1 км
- Старе місто 1.1 км
- Карантинний мол 1.4 км
- Центральний парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка 1.5 км
- Розширений контейнерний термінал 1.5 км
- Приморський район 3.4 км
- Одеська затока 4.1 км
- Пересип 4.8 км
- Пересипський район 5.6 км
- Хаджибейський район 5.9 км
Коментарі