Руїни Перекопської фортеці | руїни замку, історичне місце, археологічна ділянка, фортифікація, цікаве місце, фортеця в формі зірки

 руїни замку, історичне місце, археологічна ділянка, фортифікація, цікаве місце, фортеця в формі зірки

 Завантажити фотографію

Перекопська фортеця (тур. "Ор-Капу", татар. "Ферх Кермен") була споруджена на перекопаному місці - на Перекопському рові. Слово "Ор" на кримськотатарській мові теж означає "рів". Перекоп - важлива турецько-татарська фортеця, яка закривала єдиний сухопутний прохід в Крим через Перекопський перешийок. Разом з фортецями Арабат та Єні-Кале Перекопська фортеця творила оборонну лінію, що захищала Крим від нападів з півночі та сходу.

Перекопська фортеця , по суті, була лише частиною Перекопського валу - укріплення, що простягнулося від Каркінітської затоки до Сивашу. Довжина валу становила приблизно 8 кілометрів. Фортеця мала п'ятикутну форму із земляними стінами , обкладеними міцним камінням, і чотирикутними баштами. З північної сторони знаходилися лише одні ворота з підйомним мостом, з південної (кримської) - декілька. Згідно з Вітсеном, Перекоп фактично складався з Середнього міста, Головного міста і Слободи (внутрішня цитадель, зовнішня фортеця і передмістя). В 1663 році запорізькі козаки на чолі з Іваном Сірком теж захоплювали в Перекопі "велике місто" і "мале місто".
Артилерія налічувала понад 100 гармат. Біля фортеці було передмістя, оточене ровом.

Всередині у фортеці Ор-Капу, крім татарських солдатів, постійно знаходився турецький гарнізон, що складався з яничарів. Під час бойових дій у цьому районі фортеця ставала резиденцією кримського хана, а з Кафи прибував турецький калга-султан. Перед походами на північ тут збиралися і перерозподілялися татарські війська.

"Перекопська брама" мала велике значення у відношенні торгівлі. Через неї проходив головний сухопутний торговий шлях у Крим, що розгалужувався північніше на важливі купецькі дороги до України, Польщі та Росії. Сюди ж вів і легендарний Чумацький шлях. Перекопські ворота виконували функції митної служби. В'їзд у Крим чи зворотний виїзд відбувалися тільки за особливим дозволом. Перед воротами часто простоювали торгові каравани та посольські місії, чекаючи на пропуск. Поруч з валом виникали поселення, головними складовими яких були базари і заклади "сфери обслуговування" для численних подорожніх: лазні, караван-сараї і т.п. Жителями таких селищ були, в основному, татари-мусульмани і християни в особі греків та вірменів. До наших днів збереглися два населених пункти, що стали "послідовниками" описаних посадів: місто Армянськ (Армянський Базар) і невелике село Перекоп (розташовується зараз на окраїні колишнього повітового міста Перекоп).
ukrainaincognita.com/zamky-ta-fortetsi/perekopskyi-val-...