вул. Михайла Грушевського, 4б (Київ)
Ukraine /
Kyyiv /
Kiev /
Київ /
вул. Михайла Грушевського, 4б
World
/ Ukraine
/ Kyyiv
/ Kiev
, 2 км від центру (Київ)
Світ / Україна /
занедбаний/невикористовується об'єкт, зруйнований об'єкт, споруда 1883 року
16 січня 2019 року близько 15.00 в самісінькому центрі Києва, за адресою вулиця Грушевського, 4б, горів старовинний будинок. Пожежники гасили полум`я, перехожі фотографували, а соцмережі кричали про підпал…
Будинок представляв собою унікальний зразок ранньої флігельної забудови вулиці Грушевського поблизу Хрещатика, яка майже не збереглася після вибухів та пожежі у вересні 1941 року.
Будинок було споруджено у 1883 році за проектом головного тогочасного архітектора Києва Володимира Ніколаєва. У зв`язку з особливостями рельєфу нашого міста, при його спорудженні виникли деякі труднощі, тому на цьому етапі долучились інші київські архітектори – О. Шварценберг та С. Рикачов. Крім цього в спорудженні будинку брав участь військовий інженер, підполковник Вадим Петрович Катеринич. Крім цього будинок має затишне подвір`я зі складною системою сходів.
До жовтневого перевороту, власниками будинку був підданий Швейцарії Іван Петрович Бонадурер. Дружиною Івана Петровича була Амалія Адольфівна (в дівоцтві Шедель), яка походила з родини київських підприємців Шеделів. Батько Амалії Адольфівни, Адольф Карлович Шедель «прославив» родину історією з «шеделівськими» грошима, описану О. Паталєєвим у спогадах про місто 1860-1880-х pоків.
Та повернемось до власника садиби на вулиці Олександівській, 47 (нині вулиця Грушевського, 4б). Іван Петрович Бонадурер, швейцарський громадянин, очолював фірму, засновану в 1865 pоці, яка згодом займалася влаштуванням водоводів, каналізації, парового та водяного опалення. У 1889 році I. П. Бонадурер помер. Згідно заповіту, садиба по Олександрівській, 47 перейшла у спадок дружині та дітям - трьом синам і доньці. Справу батька продовжили сини, і сімейну фірму очолив Петро Іванович Бонадурер. П. Бонадурер торгував під фірмою «Південноросійське книговидавництво Ф. А. Йогансона», головна контора й друкарня містилася по вул. Татарській, 35-37, а відділення - у Санкт-Петербурзі та Одесі. Крім того, технічна контора і склад водопровідних, каналізаційних труб і частин містилися на Хрещатику.
Після жовтневого перевороту родини Бонадурерів та Шеделів виїхали до Швейцарії, а у їхніх будинках заселились інші… (с) www.facebook.com/kiev.klab/posts/2440245186004452
На останньому мальовничому подвір’ї Хрещатика хочуть спорудити 100-метровий хмарочос: uainfo.org/blognews/1549960122-na-ostannomu-malovnichom...
Будинок представляв собою унікальний зразок ранньої флігельної забудови вулиці Грушевського поблизу Хрещатика, яка майже не збереглася після вибухів та пожежі у вересні 1941 року.
Будинок було споруджено у 1883 році за проектом головного тогочасного архітектора Києва Володимира Ніколаєва. У зв`язку з особливостями рельєфу нашого міста, при його спорудженні виникли деякі труднощі, тому на цьому етапі долучились інші київські архітектори – О. Шварценберг та С. Рикачов. Крім цього в спорудженні будинку брав участь військовий інженер, підполковник Вадим Петрович Катеринич. Крім цього будинок має затишне подвір`я зі складною системою сходів.
До жовтневого перевороту, власниками будинку був підданий Швейцарії Іван Петрович Бонадурер. Дружиною Івана Петровича була Амалія Адольфівна (в дівоцтві Шедель), яка походила з родини київських підприємців Шеделів. Батько Амалії Адольфівни, Адольф Карлович Шедель «прославив» родину історією з «шеделівськими» грошима, описану О. Паталєєвим у спогадах про місто 1860-1880-х pоків.
Та повернемось до власника садиби на вулиці Олександівській, 47 (нині вулиця Грушевського, 4б). Іван Петрович Бонадурер, швейцарський громадянин, очолював фірму, засновану в 1865 pоці, яка згодом займалася влаштуванням водоводів, каналізації, парового та водяного опалення. У 1889 році I. П. Бонадурер помер. Згідно заповіту, садиба по Олександрівській, 47 перейшла у спадок дружині та дітям - трьом синам і доньці. Справу батька продовжили сини, і сімейну фірму очолив Петро Іванович Бонадурер. П. Бонадурер торгував під фірмою «Південноросійське книговидавництво Ф. А. Йогансона», головна контора й друкарня містилася по вул. Татарській, 35-37, а відділення - у Санкт-Петербурзі та Одесі. Крім того, технічна контора і склад водопровідних, каналізаційних труб і частин містилися на Хрещатику.
Після жовтневого перевороту родини Бонадурерів та Шеделів виїхали до Швейцарії, а у їхніх будинках заселились інші… (с) www.facebook.com/kiev.klab/posts/2440245186004452
На останньому мальовничому подвір’ї Хрещатика хочуть спорудити 100-метровий хмарочос: uainfo.org/blognews/1549960122-na-ostannomu-malovnichom...
Міста поруч:
Координати: 50°27'3"N 30°31'39"E
- Підземні ходи системи водопостачання знесеного Подільського набережного верку 1.3 км
- Залишки трамвайної колії 1.6 км
- Корпус № 4 (літера Е) 1.8 км
- Занедбаний лижний трамплін 2.2 км
- Колишня взуттєва фабрика 2.5 км
- Залишки трамвайної колії 2.7 км
- Занедбаний картодром 3.4 км
- Виробничий корпус 3.9 км
- Корпус 4.1 км
- Невикористовуваний нині проїзд - Камський провулок, в народі "Берлізові городи" 4.2 км
- Міський сад 0.5 км
- Липки 0.8 км
- Старий Київ 0.9 км
- Центральний парк культури і відпочинку 1 км
- Печерський район 2.8 км
- Річка Либідь 4.1 км
- Шевченківський район 4.8 км
- Дніпровський район 8.2 км
- Деснянський район 13 км
- Канівське водосховище 47 км