ЖК «Еврика» (будується) (Київ) | в процесі будівництва, житловий комплекс

Ukraine / Kyyivska / Khotiv / Київ
 в процесі будівництва, житловий комплекс

Будівництво відновлено в 2015 році.
vnovostroike.com.ua/kiev/novostroiki/gradimir-749

Спорудження житлового комплексу «Еврика» відбувається в пішохідній доступності від станцій метро «Іподром» та «Виставковий центр», у одному із самих зелених районів Києва - Голосіївському районі (мікрорайоні Теремки-2), де з заходу - прилягає зелена зона відпочинку зі ставком; з півдня – великий зелений масив Голосіївського лісу та найулюбленіше місце відпочинку киян - НК «Експоцентр України». Поруч — Український фізико-математичний ліцей та київський іподром. Район має розвинену соціально-побутову інфраструктуру, школи, дитячі садочки, спортивні, дитячі майданчики та зручну транспортну розв’язку.
Міста поруч:
Координати:   50°22'53"N   30°27'58"E

Коментарі

  • Гм, от тільки на сайті за посиланням ані слова про житловий комплекс...
  • Будівництво заглохло і сайт прикрили!
  • Тут була розташована одна з перших частин ОДПУ неподалік хутора Червоний шинок. В історії Києва радянської доби це одна з найтаємничіших місцевостей. А почалось все з командарма І рангу командувача Київським військовим округом Йони Якіра. У 1924 році навесні (за іншими даними – взимку) неподалік від села десь за півкілометра на північний схід, тут з’явилися дивні небачені досі люди – невеличкого зросту з розкосими, неначе сонними оченятами одягненими у новеньку військову форму з блакитними петлицями і такі самі новенькі будьоновки. Вони зразу ж заходилися будувати залізницю від Жулян, причому шпали і рейки укладали на спеціальні дерев’яні піддони, уникаючи, де це було можливо будівництва насипів. До того ж місцевість тут рівнесенька як стіл. Інші команди натягнули великі армійські намети. Потім почали будувати казарми, копати криниці і взагалі налаштовувати армійський побут. З місцевими вони не спілкувалися та й взагалі були неговіркі. Як потім виявилося вони майже не розмовляли українською або російською. Їх називали «киргизами», чому невідомо. Хоча незабаром стало відомо, що це китайські найманці з військ ОДПУ, які ще з громадянської війни називали «ЧОПами» (частини особливого призначення). Про їхню кровожерливість і жорстокість по всій Україні ходили легенди. Вони складали особисту «гвардію» командувача київським військовим округом Йони Якіра. Військові частини дислокувалася на цьому місці до 1949 року. Потім безпосередньо через цю місцевість пройшов новозбудований проспект 40-річчя Жовтня. Я ще застав залишки фундаментів казарм та інших споруд навпроти автостанції «Південна». А навпроти центрального входу до виставки, там де зараз університет було два великих прямокутних котловани. Між ними стояла здоровенна кам’яна брила з написом, що тут буде побудовано Київський державний університет. Частина одного з котлованів збереглася до сьогоднішнього дня – перед біологічним корпусом – заросла чагарником. Котлован утворився від перенесених звідси могил сільського, колись дуже мальовничого цвинтаря хутора Червоний шинок, зокрема його військових могил. Там зараз будівництво станції метро. Але тут була тільки частина цвинтаря, основна його частина знаходилась під пізнішою забудовою 60-х років. Той котлован, що не зберігся був стрільбищем. Ми там знаходили гільзи від карабінів. Взимку з його схилів каталися на санках і лижах. Уявляєте, який він був глибокий! Про «киргизів», ще на початку 70-х мені розповів дядько Сашко, він жив за адресою Ломоносова 77, а взагалі він родом з Червоного шинка. На протязі 1929-1934 років ці війська охороняли будівництво КиУРу, потім виникли ще інші спецчастини, і васильківський шлях перетворився на низку секретних об‘єктів із засекреченими військовими частинами, зокрема і залізничних військ. 4-й полк НКВС (охорони залізниць), який потім приймав участь в обороні Києва дислокувався у Голосіївському лісі.
  • Представители общественной организации «Домовой комитет «Улица Ломоносова, 83а» требуют остановить строительство: http://atmbud.ru/2015/11/zhiloj-kompleks-vozle-ippodroma-v-kieve-byt-ili-ne-byt/
Ця сторінка востаннє змінена 9 років тому