просп. В'ячеслава Чорновола (Коломия)

Пішохідна дорога (позначена знаком "Пішохідна зона") Рух транспорту обмежений!
В народі "сотка"
Проспект В»ячеслава Чорновола (колишні назви: Ягайлонська нижча, Пілсудського, Леніна, Гетьмана Мазепи, Гауптштрассе, Леніна, Відродження)
Будинки № 1, 3 становлять єдиний комплекс з будівлями № 12-15 пл. Відродження, тому другі поверхи і цих будинків займали приміщення готелю "Белле-Вує", пізніше "першорядного" готелю і кав’ярні "Ціти", на перших поверхах знаходилися крамниці.
Будинок № 2. В 1910-ті рр. містився склад металевих виробів Якоба Сілбера, в 30-х рр. - крамниця галантереї Леокадії Шуберт, склад запчастин до технічних пристроїв Кароля Шуби (другий поверх); до Другої світової війни діяла місцева польська масонська ложа В 1970-х рр. - магазин "Взуття", з 1994 р. - крамниця ДТКП "Каштан".
Будинок № 4. В 20-х рр. ХХ ст. - торговий дім "Продукція", який пропонував "нафту, бензину, машинні масла, мило, свічки, а також ропу марки “Слобода” ".
Будинок № 5. В 1890-х рр. існував готель "Європейський", в якому у липні 1891 р. були відкриті склад годинників і майстерня Вільґельма Аделя. Згодом готель перейменовано на "Брістоль", власником якого в 20-х рр. ХХ ст. був Баґер Хаїм. При готелі працювали ресторан (в 1931 р. керівництво ресторану перебрала Реґіна Васнер) і кімнати для сніданків. В цей же час в будинку розміщувалися майстерня і склад капелюхів С. Тейхберґа. В 30-х рр. - крамниця "Сейде Ляндман і Сини", що пропонувала тканини, хустки; крамниця і виріб м′яса Івана Стадніченка. В 1941-42 рр. в приміщеннях внутрішнього двору діяли редакція часопису "Воля Покуття" (1941-42), органу Коломийської окружної управи та проводу ОУН (б) (відповідальний редактор - Я. Христич), а також канцелярія "Останніх вістей" (1941), додатку до "Волі Покуття". В 1942 р. на другому поверсі будинку тимчасово мешкав проф. Коломийської гімназії, перекладач, драматург і видавець Дмитро Николишин із сім’єю; на першому поверсі в кімнатах внутрішнього двору розміщувалася міська друкарня (директор О. Кічак). В службових приміщеннях цієї установи збиралися члени місцевого проводу ОУН (б). В 1945-50-х рр. - працювала редакція органу Коломийського МК ВКП(б) "Червоний прапор". Тепер тут міститься крамниця "Берізка", МП "Явір" (від 1994).
Будинок № 6. Будівля належала "Товариству Залічковому" (20-ті рр. ХХ ст.). 1 жовтня 1922 р. тут було відкрито Коломийське відділення державного "Банку господарства крайового", який згодом перенесено на вул. Театральну, 48. В 20-30-х рр. тут же працював "Банк Покутської землі". Окрім цього, в першій половині ХХ ст. перший поверх займали: склад оселедцю і маринованих риб Мойсеза Райхера (1913), бюро і майстерня сільськогосподарських машин Братів Плезя (продукція - дерев′яні плуги, залізні млинки до очистки збіжжя, січкарні тощо); крамниці солодощів та фруктів Валерії Баранюк "Поморянка", велосипедів, друкарських машин і технічного приладдя Францішека Панькевича, м’ясних виробів Антонія Стадніченка. У внутрішньому дворів знаходилися великі склади нафти, свічок і різних мастил. Тепер - магазин хлібобулочних виробів та житлові приміщення.
Будинок № 8. Збуд. 1914 р. У період між двома світовими війнами - механічна майстерня трикотажних і ткацьких виробів Братів Райзель, крамниця так званих "колоніальних товарів" Бернарда Жабінського (вина, коньяки, шампанське, роми, кава, чай, какао, фрукти південні, консерви рибні), перукарня Івана Баранюка. Сьогодні - житловий будинок.
Будинок № 16. В 30-х рр. ХХ ст. на другому поверсі містилися фотомайстерня Михайлини Гнатковської, крамниця швейних і друкарських машин. В період 1941-1944 рр. - українська поліція. Тепер тут ощадна каса, обмінний пункт валюти банку "Аваль" і кафе "Півник".
Будинок № 21. На поч. ХХ ст. - кав’ярня "Рояль", пізніше в 20-х рр. містився ресторан і готель Яна Берґа. Одночасно - перукарня Теофіля Галецького, офіси містобудівельної фірми та начальника фірми з будівництва млинів Фріди Брандес, аптека "Опіка" К. Вітославського. Тепер - перукарня.
Будинок № 23. В першій пол. ХХ ст. розміщувалася крамниця фірмового взуття "Саламандра", перукарня "Антоні" Антонія Новотного; склад радіоапаратури та фотомайстерня А. і М. Сеньковських, канцелярія Королівської парової броварні. На другому поверсі - помешкання лікаря Н. Крумгольця. В 1970-х рр. - крамниця "Війсьторгу" "Супутник".
Будинок № 26. В 20-х рр. ХХ ст. розміщувалися єдиний католицький готель "Фріц" з кімнатами для сніданків, рестораном і комфортною верандою для товариських зібрань; хімічно-бактеріологічна лабораторія, книгарня "Лектор", яка поряд з іншими послугами, надавала в користування шкільні підручники; художня майстерня Ф. Нехелеса. В будинку мешкав і приймав пацієнтів колишній лікар віденських клінік, д-р Якоб Сирота. Тепер - дитяче кафе "Казка", МПП "Сюрприз", на другому поверсі - міський державний архів, у подвір’ї - МП "Фотокераміка".
Будинок № 30. Перед Першою світовою війною австрійські улани використовували для своїх потреб, декілька разів влаштовувалися промислові і мистецькі виставки, пізніше містився військовий склад, а після 1920-х рр. - кінотеатр "Марс", працювала майстерня "Огніво". В 1939-41 рр. кінотеатр перейменовано на ім′я С. Кірова, в 1941-44 рр. - німецька назва "Вікторія", в 1944-90 рр. знову С. Кірова, а з 1990 р. - дитячий кінотеатр "Джерело".
Будинок № 32. Збуд. в 1860-х рр. До 1939 р. тут розміщувалося Коломийське староство. В 1939-41 рр. - радянські військові структури, в 1941 р. - угорська жандармерія, пізніше німецьке військове відомство. В 1944-50-ті рр. - слідчі відділи МВ УМВС в Станіславській обл. Згодом - міська дитяча лікарня і поліклініка, тепер адмінбудинок Коломийського територіального медичного об’єднання.
Будинок № 43. Від 1903 р. тут містився ресторан "Ґамбрінус" Ґенрика Роттенберґа з окремими кабінетами для товариських зустрічей, а також склад ґалантерейних товарів Гарліга і Роттенберґа; в 1939 р. - редакція газети "Червоний прапор", в 1941-44 р. - ресторан "Німецький куток" (завідувач - Д. Кваснюк), в радянський період - "Чайна", їдальня № 6, "Українські страви". Тепер - кав’ярня - бар і крамниця "ГалПрут" АГФ "Прут".
Будинок № 55. До 1939 р. - польська школа ім. Н. Коперніка; в 1939-41, 1944-48 рр. - коломийська педагогічна школа; в 1941-44 р. - українська школа ім. Лесі Українки (директор - Вітольда Проців); в 1948-53 рр. - СШ № 2 (дівоча), з 1953 по 1991 рр. - служби міськвиконкому; червень-жовтень 1990 р. - редакція часопису "Вісник Коломиї"; після 1991 р. - Коломийська державна об′єднана податкова адміністрація і служба соціального забезпечення.
В народі "сотка"
Проспект В»ячеслава Чорновола (колишні назви: Ягайлонська нижча, Пілсудського, Леніна, Гетьмана Мазепи, Гауптштрассе, Леніна, Відродження)
Будинки № 1, 3 становлять єдиний комплекс з будівлями № 12-15 пл. Відродження, тому другі поверхи і цих будинків займали приміщення готелю "Белле-Вує", пізніше "першорядного" готелю і кав’ярні "Ціти", на перших поверхах знаходилися крамниці.
Будинок № 2. В 1910-ті рр. містився склад металевих виробів Якоба Сілбера, в 30-х рр. - крамниця галантереї Леокадії Шуберт, склад запчастин до технічних пристроїв Кароля Шуби (другий поверх); до Другої світової війни діяла місцева польська масонська ложа В 1970-х рр. - магазин "Взуття", з 1994 р. - крамниця ДТКП "Каштан".
Будинок № 4. В 20-х рр. ХХ ст. - торговий дім "Продукція", який пропонував "нафту, бензину, машинні масла, мило, свічки, а також ропу марки “Слобода” ".
Будинок № 5. В 1890-х рр. існував готель "Європейський", в якому у липні 1891 р. були відкриті склад годинників і майстерня Вільґельма Аделя. Згодом готель перейменовано на "Брістоль", власником якого в 20-х рр. ХХ ст. був Баґер Хаїм. При готелі працювали ресторан (в 1931 р. керівництво ресторану перебрала Реґіна Васнер) і кімнати для сніданків. В цей же час в будинку розміщувалися майстерня і склад капелюхів С. Тейхберґа. В 30-х рр. - крамниця "Сейде Ляндман і Сини", що пропонувала тканини, хустки; крамниця і виріб м′яса Івана Стадніченка. В 1941-42 рр. в приміщеннях внутрішнього двору діяли редакція часопису "Воля Покуття" (1941-42), органу Коломийської окружної управи та проводу ОУН (б) (відповідальний редактор - Я. Христич), а також канцелярія "Останніх вістей" (1941), додатку до "Волі Покуття". В 1942 р. на другому поверсі будинку тимчасово мешкав проф. Коломийської гімназії, перекладач, драматург і видавець Дмитро Николишин із сім’єю; на першому поверсі в кімнатах внутрішнього двору розміщувалася міська друкарня (директор О. Кічак). В службових приміщеннях цієї установи збиралися члени місцевого проводу ОУН (б). В 1945-50-х рр. - працювала редакція органу Коломийського МК ВКП(б) "Червоний прапор". Тепер тут міститься крамниця "Берізка", МП "Явір" (від 1994).
Будинок № 6. Будівля належала "Товариству Залічковому" (20-ті рр. ХХ ст.). 1 жовтня 1922 р. тут було відкрито Коломийське відділення державного "Банку господарства крайового", який згодом перенесено на вул. Театральну, 48. В 20-30-х рр. тут же працював "Банк Покутської землі". Окрім цього, в першій половині ХХ ст. перший поверх займали: склад оселедцю і маринованих риб Мойсеза Райхера (1913), бюро і майстерня сільськогосподарських машин Братів Плезя (продукція - дерев′яні плуги, залізні млинки до очистки збіжжя, січкарні тощо); крамниці солодощів та фруктів Валерії Баранюк "Поморянка", велосипедів, друкарських машин і технічного приладдя Францішека Панькевича, м’ясних виробів Антонія Стадніченка. У внутрішньому дворів знаходилися великі склади нафти, свічок і різних мастил. Тепер - магазин хлібобулочних виробів та житлові приміщення.
Будинок № 8. Збуд. 1914 р. У період між двома світовими війнами - механічна майстерня трикотажних і ткацьких виробів Братів Райзель, крамниця так званих "колоніальних товарів" Бернарда Жабінського (вина, коньяки, шампанське, роми, кава, чай, какао, фрукти південні, консерви рибні), перукарня Івана Баранюка. Сьогодні - житловий будинок.
Будинок № 16. В 30-х рр. ХХ ст. на другому поверсі містилися фотомайстерня Михайлини Гнатковської, крамниця швейних і друкарських машин. В період 1941-1944 рр. - українська поліція. Тепер тут ощадна каса, обмінний пункт валюти банку "Аваль" і кафе "Півник".
Будинок № 21. На поч. ХХ ст. - кав’ярня "Рояль", пізніше в 20-х рр. містився ресторан і готель Яна Берґа. Одночасно - перукарня Теофіля Галецького, офіси містобудівельної фірми та начальника фірми з будівництва млинів Фріди Брандес, аптека "Опіка" К. Вітославського. Тепер - перукарня.
Будинок № 23. В першій пол. ХХ ст. розміщувалася крамниця фірмового взуття "Саламандра", перукарня "Антоні" Антонія Новотного; склад радіоапаратури та фотомайстерня А. і М. Сеньковських, канцелярія Королівської парової броварні. На другому поверсі - помешкання лікаря Н. Крумгольця. В 1970-х рр. - крамниця "Війсьторгу" "Супутник".
Будинок № 26. В 20-х рр. ХХ ст. розміщувалися єдиний католицький готель "Фріц" з кімнатами для сніданків, рестораном і комфортною верандою для товариських зібрань; хімічно-бактеріологічна лабораторія, книгарня "Лектор", яка поряд з іншими послугами, надавала в користування шкільні підручники; художня майстерня Ф. Нехелеса. В будинку мешкав і приймав пацієнтів колишній лікар віденських клінік, д-р Якоб Сирота. Тепер - дитяче кафе "Казка", МПП "Сюрприз", на другому поверсі - міський державний архів, у подвір’ї - МП "Фотокераміка".
Будинок № 30. Перед Першою світовою війною австрійські улани використовували для своїх потреб, декілька разів влаштовувалися промислові і мистецькі виставки, пізніше містився військовий склад, а після 1920-х рр. - кінотеатр "Марс", працювала майстерня "Огніво". В 1939-41 рр. кінотеатр перейменовано на ім′я С. Кірова, в 1941-44 рр. - німецька назва "Вікторія", в 1944-90 рр. знову С. Кірова, а з 1990 р. - дитячий кінотеатр "Джерело".
Будинок № 32. Збуд. в 1860-х рр. До 1939 р. тут розміщувалося Коломийське староство. В 1939-41 рр. - радянські військові структури, в 1941 р. - угорська жандармерія, пізніше німецьке військове відомство. В 1944-50-ті рр. - слідчі відділи МВ УМВС в Станіславській обл. Згодом - міська дитяча лікарня і поліклініка, тепер адмінбудинок Коломийського територіального медичного об’єднання.
Будинок № 43. Від 1903 р. тут містився ресторан "Ґамбрінус" Ґенрика Роттенберґа з окремими кабінетами для товариських зустрічей, а також склад ґалантерейних товарів Гарліга і Роттенберґа; в 1939 р. - редакція газети "Червоний прапор", в 1941-44 р. - ресторан "Німецький куток" (завідувач - Д. Кваснюк), в радянський період - "Чайна", їдальня № 6, "Українські страви". Тепер - кав’ярня - бар і крамниця "ГалПрут" АГФ "Прут".
Будинок № 55. До 1939 р. - польська школа ім. Н. Коперніка; в 1939-41, 1944-48 рр. - коломийська педагогічна школа; в 1941-44 р. - українська школа ім. Лесі Українки (директор - Вітольда Проців); в 1948-53 рр. - СШ № 2 (дівоча), з 1953 по 1991 рр. - служби міськвиконкому; червень-жовтень 1990 р. - редакція часопису "Вісник Коломиї"; після 1991 р. - Коломийська державна об′єднана податкова адміністрація і служба соціального забезпечення.
просп. В'ячеслава Чорновола, related objects
Nearby cities:
Coordinates: 48°31'37"N 25°2'22"E
- Експериментальний завод «Прут» 0.3 km
- Взуттєва фабрика 0.3 km
- Територія ліцею № 1 0.5 km
- Гардинна фабрика 0.6 km
- Міський парк ім. Кирила Трильовського 0.7 km
- Автопарк 1 km
- Територія коломийської автошколи ТСОУ 1.1 km
- Торговиця 1.2 km
- Шевченківське озеро 1.5 km
- Коломийський район 8.5 km
- Театральна вул. 0.1 km
- вул. Січових Стрільців 1 km
- вул. Бориса Антоненка-Давидовича 1.1 km
- вул. Моцарта 1.2 km
- вул. Степана Бандери 1.3 km
- вул. Кирила Трильовського 1.9 km
- вул. Олександра Пушкіна 2.2 km
- вул. Гетьмана Івана Мазепи 2.4 km
- Т 0905 10 km
- H-10 12 km