Пустеля Такла-Макан

 пустеля, невидимий

Такла́-Мака́н — пустеля на заході Китаю в Синьцзян-Уйгурському автономному районі. Є однією з найбільших піщаних пустель світу. Довжина із заходу на схід понад 1000 км., ширина до 400 км., площа пісків понад 300 тисяч км².
Формувалася в умовах тривалої акумуляції опадів в межах Таримської западини, яка складена в основному алювіальними відкладеннями річки Тарим та її притоків. Поверхня рівнинна, поступово знижується на північ і схід від 1200—1300 м до 800—900 м. На заході над пустелею підносяться одинокі кряжі заввишки до 1664 м (гора Чонгтаг), складеного пісковиками. На південному заході переважають бархани, на північному сході — піщані гряди складної конфігурації (зокрема великі, такі, що протягуються іноді на 10—13 км., — так звані китові спини), піщані піраміди (висота 150—300 м) і ін. По околицях Такла-Макана значні площі займають солончаки.
Піщана буря. Вигляд з супутникаКлімат помірно-теплий, різко континентальний, з нікчемною (менше 50 мм в рік) кількістю атмосферних опадів. Характерна сильна запиленість атмосфери.
Річки, що стікають з Кунь-Луня, проникають в глиб Такла-Макана на 100—200 км., поступово вичерпуючись в пісках; тільки річка Хотан перетинає пустелю і влітку доносить свої води до Тариму, Такла-Макана, що протікає по західній і північній околиці. Глибина залягання підземних вод в пониженнях рельєфу (в межах стародавніх дельт) 3—5 м, вони зазвичай важкодоступні для рослин, тому велика частина території позбавлена рослинного покриву і лише в місцях з близьким заляганням ґрунтових вод є рідкісні чагарники тамариську, селітрянки, очерету. По околицях пустелі і долинах річок зустрічаються тополя (туранга), лох, верблюжа колючка, однорічні солянки саксаул.
Тваринний світ бідний (рідкісні стада антилоп, зайці, піщанки, тушканчики, полівки); у долинах річок —дикі кабани.
Постійного населення немає. Окремі оазиси по долинах річок, що стікають з Кунь-Луня. Поблизу південної околиці пустелі серед пісків — розвалини стародавніх поселень, приурочені до сухих долин.