Насип розібраної залізниці (Київ)

Коментарі

• 
  Пилип (гість)

  Куди - це зрозуміло, а от звідки ця залізниця тягнеться?

  16 років тому | відповісти | hide comment

• 
  Краєзнавець (гість)

  Завод з виробництва бетону був розташований досить далеко від самого будівництва. Але недалеко від концтабору. Це свідчить про те, що планувалося будівництво якихось інших об'єктів, крім тунелю. Але яких? Де архіви? Чому майже нічого невідомо про п'яницю Баренбойма Ісака Юлісовича, який керував цим будівництвом?

  16 років тому | відповісти | hide comment
• 
  Місцевий (гість)

  Після війни тут був концтабір для військовополонених німців.

  16 років тому | відповісти | hide comment
• 
  Хотівчанин (гість)

  Ця залізниця розташована майже у самому центрі урочища Серякового. Чи не пов’язана дана назва з легендою про скіфського князя Сіряка, який заснував Хотівське скіфське городище ? у 1502 році урочище належало Семену Тресскові, з 1575 року - Марку Поплавському. Незабаром цю місцевість придбав намісник Київського воєводи князь Матвій Воронецький і дружина його Анастасія Гулевичовна. З 1588 року після майже сторічної судової тяганини з усіма вищезгаданими власниками, Києво-Печерська Лавра нарешті виміняла це урочище в останнього землевласника Воронецького на с.Ходосівку.

  15 років тому | відповісти | hide comment
• 
  Місцевий (гість)

  Від цієї залізниці відходить гілка, що була прокладена через хотівський ліс на південний захід повз давні кургани (могили), а потім повертала на південь і по сучасній лісополосі повз ДОТ № 160 виходила до решток віадуку у Кременищі.

  15 років тому | відповісти | hide comment
• 
  ГДАрхів (гість)

  Насправді, залізниця тут була побудована, але тимчасова, і навіть не одна колія. По цим вузькоколійкам до будівництва тунелів підходили енергопотяги. Одна із колій йшла на околицю сучасного с.Хотова (в той час хат там не було, а тільки колючий дріт і вежі з вартовими). Там знаходився мінізавод для виробництва бетону. По цій колії вагонетки з бетонною сумішшю піднімалися до будівництва тунелю, що мав умовну назву «Депо». Зараз у ньому зберігаються радіоактивні залишки. Збереглися декілька кучугур з бетону, обабіч грунтової дороги, що також вела до бетонного мінізаводу і в той час була вистелена стежками з дощок до будівництва тунелю, що лежить поруч з крайніми хатами південного Пирогова. По цій дорозі в'язні тачками возили готову суміш до будівництва. Після війни полонені німці всі колії розібрали, залишилися лише насипи. Поруч, це там де зараз березовий гай (залишилися рештки земляних фундаментів) були дерев'яні бараки для в'язнів, що працювали на будівництві. Збереглися залишки водогону і навіть вбиральні. Таких таборів при будівництві залізничних тунелів (зараз це будівництво називають «сталінським метро») було декілька, а саме на Жуківці на місці сучасного заводу рятувального обладнання, інший у лісі, обабіч нової обухівської дороги на Кончу-Заспу (цегляні адміністративні будівлі були знесені нещодавно) а також на Оболоні зберігся похмурий адміністративний будинок (геть перебудований у 50-х роках, здається під гуртожиток друкарні «Жовтень») та ще декілька, від яких жодного сліду не залишилося. Після війни тут, і в цих самих бараках був концтабір для військовополонених німців.

  15 років тому | відповісти | hide comment

• Показати всі коментарі