Колишній палац культури ім. Ілліча (Дніпро)

 адміністративна будівля/офіс, пам'ятка архітектури (історії), споруда 1932 року, конструктивізм

У 1925 р. влада оголосила всесоюзний конкурс на проект «Палацу праці» у Дніпропетровську – саме такою була перша з багатьох назв споруди, палац повинен був стати «культурним осередком робітників-металістів». Конкурс виграв відомий дніпропетровський архітектор Олександр Леонтійович Красносельський, відомий своїми проектами в стилі конструктивізму, але публіка і влади зустріли проект Красносельського критично. Він не погодився з надмірними вимогами, і тому залишив проектування, зосередившись на адміністративній та педагогічній роботі. Однак через деякий час будівництво Палацу почали саме за проектом Красносільського. 5 серпня 1926 року відбулася урочисте закладення Палацу, а відкритий він був у 1932 році, до 15-річчя пролетарської революції. Місцезнаходження підібрали відповідне – біля заводу, на колишній Брянській площі, де ще в революцію 1905 року гриміли бої і робочі влаштовували барикади, тут розташовувся фактичний центр «Чечелевської республіки». Вже через кілька років після відкриття палацу стало зрозуміло, що потребує реконструкції, з метою вмістити всіх бажаючих. У 1935 р. до будинку почали прибудовувати новий великий театр на 1600 місць, а роком пізніше його завершили, автором проекту був той же О. Красносельський. Палац Ілліча з часом втратив своє значення в культурному житті Дніпропетровська – відновлені будівлі театрів (ім. Шевченка, ім. Горького, і театр опери та балету) стали культурної «меккою» інтелігенції. В 1992 році палац ім. Ілліча змінив своє ім'я на «Український дім». Будівля зараз практично не використовується – фасади ще цілі, але інтер'єри частково розграбовані. Палац має статус пам'ятки архітектури національного значення під № 78-Дп. Будівля зверху нагадує серп і молот. Станом на липень 2020 року будинок куплено київським ТОВ «БЦ-Веста», яке почало внутрішнє перепланування будівлі під офісні приміщення.