Мачу-Пікчу

 храм, місто, археологічна ділянка, inca (en), ancient civilization (en), цікаве місце, на мапі відображати тільки контур, Світова спадщина ЮНЕСКО, місто-привид, руїни стародавньої (історичної) будівлі або споруди

Мачу-Пікчу — добре збережене місто (на сьогодні в руїнах) індіанського племені Інка, (дослівно назва міста перекладається як «стара вершина») іноді називають «втраченим містом інків». Це місто було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком за сторіччя до завоювання його імперії, тобто приблизно в 1440 році, і функціонувало до 1532 року, коли іспанці вторглися на територію імперії інків. У 1532 році всі його жителі таємничо зникли.

Місто розташоване на вершині гірського хребта на висоті 2400 метрів (7,875 футів) над долиною річки Урубамба на території сучасного Перу.

Через свої незначні розміри Мачу-Пікчу не може претендувати на роль великого міста - тут не більше 200 споруд. В основному це храми, резиденції, склади і інші приміщення для суспільних потреб. Переважно вони складені з добре обробленого каменя, плит, що щільно приганяють одине до одного. Вважають, що в ньому і навколо нього проживало до 1200 чоловік, які поклонялися там богові Сонця Інті та обробляли сільськогосподарські культури на терасах.

Більш ніж на 400 років це місто було забуте і перебувало в запустінні. Його виявив американський дослідник з Йєльського університету, професор Хайрем Бінгхем 24 липня 1911 року. Коли він добрався сюди у супроводі виділеного урядом загону охорони і місцевого хлопчика-провідника, він виявив селян, що живуть там. Як вони розповіли йому, вони жили там «вільними, без небажаних візитерів, чиновників, що вербують в армію „добровольців“, або збиральників податків». Крім того, тут раніше вже побували любителі визначних пам'яток, що залишили свої накреслені вугіллям імена на гранітних стінах.