Васильківське укріплення Київської фортеці (Київ)
Ukraine /
Kyyiv /
Kiev /
Київ
World
/ Ukraine
/ Kyyiv
/ Kiev
, 2 км від центру (Київ)
Світ / Україна /
фортифікація, не відображати назву, фортеця в формі зірки
Васильківське укріплення – комплекс фортечних споруд, збудованих у 1831–1844 рр. Розташоване на вулицях Чигоріна, Перспективній, Щорса; на південному заході Печерської височини. З цього укріплення почалося будівництво Нової Печерської фортеці. Споруджено за проектом К. Оппермана як самостійний фортифікаційний комплекс у системі фортеці на місці проходження траси ретраншементу 2-ї пол. XVII–XVIII ст. із включенням до внутрішнього подвір’я Тюремного замку поч. XIX ст. Будівельні роботи здійснювалися 1831–1836 рр. під керівництвом військового інж. І. Жеванова, 1837–1849 рр. – генерал-майора О. Фреймана.
В сторону поля Васильківське укріплення було орієнтоване земляними валами, равеліном, капоніром та іншими фортифікаційними спорудами. Передпілля укріплень прикривала так звана горжева стіна з воротами, що об’єднувала редюїт №1 (напівкругла вежа №1) з двома круглими вежами Вежа №2 (Кругла вежа) та Вежа №3 (Прозоровська вежа)
Зіркоподібну у плані форму укріплення (т. зв. тенальної системи) складали головний вал у вигляді тенальних фронтів і центральний равелін з цегляним капоніром (не збереглися) для обстрілу зовнішніх ровів. Перед головним валом і равеліном розташовувався сухий рів, прикритий шлях з гласисом. Земляні вали заввишки бл. 10 м у чотирьох вихідних кутах мали цегляні на гранітних цоколях ескарпи (не збереглися). Під час ремонту 1852–1855 рр. внутрішні поверхні бруствера було облицьовано цеглою. Горжевий (тильний) бік укріплення складався з двох круглих і центральної напівкруглої веж-казарм, з’єднаних цегляною оборонною стіною з трьома брамами. З території укріплення у зовнішній рів вело 5 потерн (не збереглися), розташованих у кутах головного валу і біля круглих веж. Укріплення було розраховано на гарнізон чисельністю 3000 осіб, 205 гармат, 1501 рушницю. Збереглися усі три вежі (у перебудованому вигляді), частина горжевої стіни, фрагмент равелінного і значна частина головного валу (окрім північно-західного фронту), а також Тюремний замок. З 1839 р. окремі казарми укріплення використовувалися військовим госпіталем, з 1863 р. – для утримання в’язнів, 1868–1877 рр.– розміщення військововиправної роти. Після 1897 р. пристосовано під склади, бійниці зовнішніх фасадів веж замінено вікнами.
У радянський час в приміщеннях Васильківського укріплення розміщувалися військові об’єкти. Зараз в приміщеннях колишніх редюїту №1 та Прозоровської вежі розміщено військову частину Внутрішніх військ. З 1950–1960-х рр. територія укріплення, його гласис та еспланади забудовуються.
wek.kiev.ua/uk/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%...
ua.glavred.info/archive/2007/10/18/103141-5.html
t.me/kirstepan/4168
В сторону поля Васильківське укріплення було орієнтоване земляними валами, равеліном, капоніром та іншими фортифікаційними спорудами. Передпілля укріплень прикривала так звана горжева стіна з воротами, що об’єднувала редюїт №1 (напівкругла вежа №1) з двома круглими вежами Вежа №2 (Кругла вежа) та Вежа №3 (Прозоровська вежа)
Зіркоподібну у плані форму укріплення (т. зв. тенальної системи) складали головний вал у вигляді тенальних фронтів і центральний равелін з цегляним капоніром (не збереглися) для обстрілу зовнішніх ровів. Перед головним валом і равеліном розташовувався сухий рів, прикритий шлях з гласисом. Земляні вали заввишки бл. 10 м у чотирьох вихідних кутах мали цегляні на гранітних цоколях ескарпи (не збереглися). Під час ремонту 1852–1855 рр. внутрішні поверхні бруствера було облицьовано цеглою. Горжевий (тильний) бік укріплення складався з двох круглих і центральної напівкруглої веж-казарм, з’єднаних цегляною оборонною стіною з трьома брамами. З території укріплення у зовнішній рів вело 5 потерн (не збереглися), розташованих у кутах головного валу і біля круглих веж. Укріплення було розраховано на гарнізон чисельністю 3000 осіб, 205 гармат, 1501 рушницю. Збереглися усі три вежі (у перебудованому вигляді), частина горжевої стіни, фрагмент равелінного і значна частина головного валу (окрім північно-західного фронту), а також Тюремний замок. З 1839 р. окремі казарми укріплення використовувалися військовим госпіталем, з 1863 р. – для утримання в’язнів, 1868–1877 рр.– розміщення військововиправної роти. Після 1897 р. пристосовано під склади, бійниці зовнішніх фасадів веж замінено вікнами.
У радянський час в приміщеннях Васильківського укріплення розміщувалися військові об’єкти. Зараз в приміщеннях колишніх редюїту №1 та Прозоровської вежі розміщено військову частину Внутрішніх військ. З 1950–1960-х рр. територія укріплення, його гласис та еспланади забудовуються.
wek.kiev.ua/uk/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%...
ua.glavred.info/archive/2007/10/18/103141-5.html
t.me/kirstepan/4168
Міста поруч:
Координати: 50°25'28"N 30°32'12"E
- Печерська цитадель Київської фортеці 1.8 км
- Скіфське городище 11 км
- Велике Ходосівське городище 15 км
- Змієві вали (Південна ділянка) 17 км
- Змієвий вал (фрагмент) 37 км
- Змієві вали 38 км
- Змієві вали (ділянка) 43 км
- Змієві вали 47 км
- Змієві вали 64 км
- Ділянка Змієвих валів 70 км
- Саперне поле 0.6 км
- Печерськ 0.6 км
- Черепанова гора 0.9 км
- Царське Село 1 км
- Печерський район 1.1 км
- Звіринець 1.4 км
- Нова Забудова 1.7 км
- Дніпровський район 8.3 км
- Голосіївський район 11 км
- Канівське водосховище 45 км