Межигірсько-Пуща-Водицький заказник (Київ) | заповідник / резерв

 заповідник / резерв  Додати категорію

 Завантажити фотографію

Лісовий закаказник місцевого значення «Межигірсько-Пуща-Водицький» оголошений рішенням Київради від 27.10.05 №255/3716. Місце розташування: Оболонський район. Землекористувачем є КП «Святошинське ЛПГ». Площа – 1987 га.

Об’єкт є східною частиною суцільного Пуща-Водицького лісового масиву, що знаходиться в межах Оболонського району міста Києва та включає 1987 га території Межигірського та Пуща-Водицького лісництв Святошинського ЛПГ. Рельєф парку низинний, його територія є давньою льодовиковою долиною правого берега Дніпра, яка є краєм Поліської низовини. Під дубово-сосновими лісами з розвинутим трав’яним покривом на льодовикових та частково алювіальних пісках сформувалися дервоно-підзолисті ґрунти, які мають слабкий і середній ступінь підзолистості. На болостистих зниженнях поширені болотяні ґрунти.

Заказник презентує рослинні угруповання соснового, мішаного та подекуди листяного лісу. Флора даної території налічує понад 300 видів вищих рослин. Основним компонентом рослинності урочища є розвинені три- чотириярусні сосняки. В перший ярус входять сосна, з домішкою дуба черещатого, подекуди дуба північного. В другому ярусі зростають клен татарський, ясен, горобина, черешня, черемха та ірга. Багатим є і чагарниковий ярус: тут поєднуються чорна та червона бузина, ліщина, свидина криваво-червова, крушина ламка та жостір проносний. Саме в таких лісах, що представлені малопорушеними екосистемами, квітує навесні сон широколистий. Його популяції тут налічують до десятка і більше різновікових екземлярів. Набагато рідкіснішим є сон чорніючий. Його куртинки зустрічаються поодиноко на узбіччях доріг та узліссях. На освітлених узліссях поширена також інша рідкісна рослина – перстач білий. Велике наукове значення мають локалітети плауна булавовидного. Найбагатшими за своїм флористичним складом є ділянки сосняків орляково-конвалієвих. Саме тут сконцентровані найбільші у місті Києві зарості конвалії травневої. На території трапляються ділянки осичників. Тільки тут поширена популяція регіонально рідкісної рослини – козельцю низького. А уздовж деяких лісових доріг розселилася ще одна червонокнижна рослина – лілія лісова. Особливої уваги заслуговує рослинність смуги лісу вздовж трамвайних колій, що з’єднують площу Шевченка та Пущу-Водицю, адже саме тут сконцентровані популяції одразу чотирьох рідкісних рослин. Це вищезазначені лілія лісова та конвалія травнева, а також реліктова папороть гронянка багатороздільна та орхідея коручка чемерникова. Велику цінність становить плаун колючий, який поширений в районі витоків р. Горенка в урочищі Синяки. На території збереглися також фрагменти сфагнових верхових боліт (квартал 74 Межигірського лісництва). Наявні відомості про зростання тут рідкісних сфагнових мохів, а також надзвичайно рідкісних червонокнижних рослин, як альдрованда пухирчаста та росичка круглолиста. Дуже великим і погано вивченим є різноманіття нижчих рослин урочища: водоростей, грибів, лишайників та мохів.

Велика площа та поєднання різних типів лісу обумовлюють на території велике фауністичне різноманіття. Тут зустрічається 10 видів червонокнижних метеликів, включаючи таких, як бражник мертва голова та велике нічне павичеве око. Унікальною є популяція червонокнижного шовкопряду березового. Окрім метеликів, на вказаній території мешкають й інші комахи, занесени до Червоної книги України. Лише на північний околиці Києва (у тому числі на території заказника) зустрічається зникаючий вид скорпіонових мух – червонокнижний льодничник Вествуда. Фауна території також багата на амфібій та плазунів. Тут поширені сіра жаба, звичайний вуж, гадюка, ящірка прудка, веретільниця та трав’яна жаба. Також поширена рідкісна черновокнижна змія мідянка. Птахи представлені величезним різноманіттям горобиних, тут також зустрічається п’ять видів дятлів. Особливу цінність мають популяції денних та нічних хижих птахів, адже тут поширені сова сіра, сич хатній, яструб великий та чоглок. Із ссавців все ще зустрічаються козуля, сірий заєць, а також дрібні мишовидні гризуни та комахоїдні. На території відмічені такі рідкісні червонокнижні кажани, як вечерниця мала та нічниця ставкова. (Джерело: Подобайло А. В., Остапченко Л. І., Борейко В. Є., Парнікоза І. Ю. Наукове обґрунтування до створення лісового заказника місцевого значення «Межигірсько-Пуща-Водицький».)