Залишки дерево-земляних оборонних укріплень городища – валів та ровів (Х І– ХІІІ ст. та XVII ст.) (Вишгород)

 стіна, мур, фортифікація, оборонні стіни міста, не відображати назву

Давній Вишгород був потужною фортецею, яка під час військової загрози мала захистити за своїми стінами мешканців не лише самого міста, але й околиць. Оборонні споруди міста згадуються тричі у «Повісті минулих літ».
Археологічні дослідження залишків оборонних укріплень Вишгорода засвідчили потужні розміри давніх фортифікаційних конструкцій (перепад висоти від дна рову до верхівки валу становив близько 10 м).
Будівництвом і ремонтом оборонних споруд займались у давнину так звані «городники», які, на думку науковців, були пов’язані з князівською адміністрацією і займали високе соціальне положення. «Городники» неодноразово згадуються в «Уставі» Володимира Мономаха та житіях святих Бориса і Гліба.
Є частиною Пам’ятки археології національного значення. Охоронний №100007-Н, Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.09 р.
№ 928