Пам'ятний знак битви під Корсунем 1648 року
Ukraine /
Cherkaska /
Korsun-Shevchenkivskyy /
World
/ Ukraine
/ Cherkaska
/ Korsun-Shevchenkivskyy
, 9 км від центру (Корсунь-Шевченківський)
пам'ятник, поле бою/битви, вказівник, пам'ятний знак, стела
Битва (15-16 (25-26) травня 1648) між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого під Корсунем у ході Національно-визвольної війни 1648–1654 років.
Внаслідок перемог під Жовтими Водами і Корсунем була знищена урядова армія Речі Посполитої на землях "українних". За 6 днів до Корсунської битви помер король Владислав IV, патрон козаків і натхненник опору шляхті, яка заважала здійсненню його планів по війні з Османською імперією. Держава раптом втратила монарха і контроль над Україною. Створилися умови для зростання козацького повстання.
У землях українських королев'ят почали спалахувати селянські бунти, учасники яких приєднувалися до повсталих загонів Хмельницького. Через побоювання козацько-татарської армії члени міських адміністрацій Київського, і Брацлавського воєводств евакуювалися у Литву. Безвладдя розв'язало руки невдоволеним селянам, міщанам і міським козакам, які заходилися нападати на маєтки знаті і садиби заможних городян, вирізуючи шляхту, духовенство і єврейське населення. До прибуття Хмельницького у Київ розгніваний простолюд грабував і палив не лише католицькі, а й православні монастирі. Шляхтичів вирізали, незважаючи на віру і походження. Рятувалися лише ті, які були схоплені безпосередньо козаками Хмельницького і переходили на бік повсталих.
Внаслідок перемог під Жовтими Водами і Корсунем була знищена урядова армія Речі Посполитої на землях "українних". За 6 днів до Корсунської битви помер король Владислав IV, патрон козаків і натхненник опору шляхті, яка заважала здійсненню його планів по війні з Османською імперією. Держава раптом втратила монарха і контроль над Україною. Створилися умови для зростання козацького повстання.
У землях українських королев'ят почали спалахувати селянські бунти, учасники яких приєднувалися до повсталих загонів Хмельницького. Через побоювання козацько-татарської армії члени міських адміністрацій Київського, і Брацлавського воєводств евакуювалися у Литву. Безвладдя розв'язало руки невдоволеним селянам, міщанам і міським козакам, які заходилися нападати на маєтки знаті і садиби заможних городян, вирізуючи шляхту, духовенство і єврейське населення. До прибуття Хмельницького у Київ розгніваний простолюд грабував і палив не лише католицькі, а й православні монастирі. Шляхтичів вирізали, незважаючи на віру і походження. Рятувалися лише ті, які були схоплені безпосередньо козаками Хмельницького і переходили на бік повсталих.
Міста поруч:
Координати: 49°26'8"N 31°10'1"E
- Пам'ятник народним месникам-партизанам 6.5 км
- Алея Героїв 6.6 км
- Межа Південно-Західної та Одеської залізниць 25 км
- Знак "Географічний центр України" 49 км
- Стела 60 км
- Стела "Черкаси" 61 км
- Пам'ятний знак на честь створення генерального плану Черкас 64 км
- Залишки укріплень древньоруського міста Переяслова 74 км
- Пам'ятний знак Іоасафу Білгородському 156 км
- Стела героям Дніпра 185 км
- Ліс 2.3 км
- Різаний Яр 2.9 км
- Лісовий масив "Старий ліс" 3.8 км
- Ліс 4.6 км
- Корсунь-Шевченківський район 5.2 км
- Урочище Ярмаковий ліс 5.8 км
- Зоологічний заказник «Виграївський» 6.1 км
- Корсунь-Шевченківська міська рада 7.1 км
- Стеблівська селищна об’єднана територіальна громада 11 км
- Богуславський район 23 км