Церква Покрови Пресвятої Діви Марії (Білоберізка)

 церква (християнський храм), дерев'яне, пам'ятка архітектури (історії), споруда 1840-х рокiв, Православна церква України (ПЦУ)

У 1840 році було збудовано і освячено церкву Покрови Пресвятої Діви Марії у селі Білоберізка. Вона була невеликою. У 1844-1851рр навколо неї було побудовано нову, більшу церкву, яка стоїть й до нині.

Оцинкований лист при везли з Австрії, тому стіни, обшиті цією бляхою, збереглися до сьогодні. Ліс рубали в урочищі Ціви і возили волами, биками.

У 1850 році стару церкву розібрано і продано у Косівський район – село Розтоки, присілок Свидовець. У нім відправляються Богослужіння і тепер.

Нову церкву розписували 5 художників зі Львова. Це затягнулося на десять років (1852-1862), тому що малювали лиш у сонячні і теплі дні. У 1852 році виготовлено іконостас. На образі Святого Миколая на морі зберігся дарчий напис, датований 1852 роком. Багато людей жертвували на храм Божий гроші, ікони. . .

За спогадами найстаршого жителя села Андрія Ілліча Дудидри, 1916 р.н., який 30 років був паламарем у Білоберізькій церкві служило 28 священиків. Після війни, у 1946 році, настоятелем храму був німець, який мало розмовляв російською. З 1947 року 15 років на стоятелем храму був отець Іван Шовгенюк. Був дуже доб рим, чуйним до потреб пара фіян. Якщо сім’я була бідною, не брав грошей за хрестини, весілля, похорони.

Як згадує А. Дудидра, у вересні 1947 року в стіни церкви стріляв із пістолета командир винищувального батальйону, старший лейтенант, прізвища котрого не встановлено. Ці 5 дірок від куль у стіні церкви можна побачити й нині. Через три тижні цей офіцер був важко поранений біля села Барвінково. Цим Господь показав: ніколи не піднімай руку на святе, вічне.

Один рік священика на парафії не було, кілька разів Службу Божу відправляв священик із с. Петраші Путильського району. Через рік приїхав священик із Молдавії – отець Дмитро Паторак. Церкви в час тоталітар ного комуністичного режиму в багатьох селах були закриті і він, крім Білоберізки, обслуговував села Хороцево, Барвінково, Устеріки, Стебні, Довгополе…

Хтось із сексотів доніс у район, що в церкві є 2 синьо-жовті хоругви. Ввечері до хати паламаря А. І. Дудидри прийшов голова сільради Микита Танасійович Іванюк і попередив, що вранці в церкві буде співробітник КДБ з Івано-Франківська. Вранці, коли приїхали “гості”, то побачили 2 сині хоругви з червоними фризлями. Жовті фризлі було замінено на червоні.

Нинішній настоятель храму отець Дмитро Петльоха служить з 1993 року. За цей час збудовано нову добротну резиденцію з усіма прибудовами, перекрито церкву алюмінієвим листом, облагороджено територію церкви. Завдяки щирим по жертвам парафіян побудовано огорожу з каменю із кованими виробами, позолочено іконостас, обшито дзвіницю фальшбрусом, придбано 4 позолочені підсвічники на 32 свічки та позолочений аналой. Біля церкви викопано та облаштовано криничку, встановлено дубові хрести біля церкви і на цвинтарі.