Садиба Пенійиґі

 садиба, популярне туристичне місце

Миза Пенійиґі була заснована на початку 17 століття. На початку 20 століття миза належала дворянському сімейства фон Веттер-Розентхаллей. Останнім власником мизи до періоду націоналізації 1919 року Йоханес фон Веттер-Розенталь. Двоповерховий панський будинок на мизі будувався в кілька етапів. Кам'яний перший поверх був побудований в 18 столітті, він був типовим кам'яною будівлею для району Ляене-Сааремаа. У 1835 році панський будинок реконструювали, тепер він був виконаний в стилі епохи класицизму. Додався дерев'яний воторой поверх, центральна частина фасаду була прикрашена чотирма колонами, а також двоповерховим портиком. Другорядні споруди знаходилися в безпосередній близькості від панського будинку. Ліворуч від панського будинку (в південно-східній стороні), знаходився парк. Від дороги Ліхула-Клоострі до панського будинку вела 100-метрова пряма доріжка. На початку дороги знаходилися воротні пости у вигляді обелісків. Після періоду націоналізації, в панському будинку знаходилася школа, пізніше, ця будівля використовувалася радянськими військами. У 2000 році відреставрували порожній будинок і він став центром природоохоронної зони Матсалу. Під час цих реконструкційних робіт, в 1970-их роках, відремонтували пости, розташовані на початку дороги, що веде на мизу. У будівлі знаходиться музей, який представляє історію діяльності заказника. На мизі також збереглися деякі другорядні споруди.