Свято-Успенський собор (Гадяч)
Ukraine /
Poltavska /
Lyutenka /
Гадяч /
майдан Соборності, 2а
World
/ Ukraine
/ Poltavska
/ Lyutenka
, 15 км від центру (Лютенька)
кафедральний собор, споруда 1998 року, Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП)

Перша церква, ще дерев'яна, існувала в Гадячі вже в 1634 році. Мурований храм на тому ж самому місці, що мав три престоли, був збудований коштом купця І. К. Марулєва в 1831 році, і ця церква простояла понад 100 років в місті.
У 1934 році, в роки тотальної боротьби з релігією, гадяцький Свято-Успенський храм був закритий радянською владою, а в повоєнні роки собор розібраний разом з фундаментом. На місці храму побудували літній кінотеатр, але його перекриття обвалилося через інженерні прорахунки. Імовірно, щоб більше не ризикувати, цю будівлю розібрали, а місце заасфальтували, а на місці колишнього храму виник танцмайданчик.
У 1990—91 році благочинний Гадяцького округу та віруючі міста порушили клопотання про відновлення храму на його історичному місці, але влада ніяк не реагувала. Після численних пікетів, демонстрацій і протестів активісти релігійної громади зважилися на відчайдушний вчинок: вони самочинно захопили земельну ділянку. Пізніше він був огороджений і освячений, і на ньому, так само самочинно, було розпочато будівництво собору. Виконком Гадяцької міської ради узаконив цю дію лише 20 листопада 1997 року, всього за півроку до освячення вже практично зведеного собору, якому знову випала честь стати головним храмом Гадяча.
Храм зводився на добровільні пожертвування місцевих жителів і підприємств. Відтак, 24 квітня 1998 його освятив Високопреосвященний Феодосій, митрополит Полтавський і Кременчуцький. Собор, що від початку відновлення перебував у віданні УПЦ МП, став духовним осередком і окрасою Гадяча.
У 1934 році, в роки тотальної боротьби з релігією, гадяцький Свято-Успенський храм був закритий радянською владою, а в повоєнні роки собор розібраний разом з фундаментом. На місці храму побудували літній кінотеатр, але його перекриття обвалилося через інженерні прорахунки. Імовірно, щоб більше не ризикувати, цю будівлю розібрали, а місце заасфальтували, а на місці колишнього храму виник танцмайданчик.
У 1990—91 році благочинний Гадяцького округу та віруючі міста порушили клопотання про відновлення храму на його історичному місці, але влада ніяк не реагувала. Після численних пікетів, демонстрацій і протестів активісти релігійної громади зважилися на відчайдушний вчинок: вони самочинно захопили земельну ділянку. Пізніше він був огороджений і освячений, і на ньому, так само самочинно, було розпочато будівництво собору. Виконком Гадяцької міської ради узаконив цю дію лише 20 листопада 1997 року, всього за півроку до освячення вже практично зведеного собору, якому знову випала честь стати головним храмом Гадяча.
Храм зводився на добровільні пожертвування місцевих жителів і підприємств. Відтак, 24 квітня 1998 його освятив Високопреосвященний Феодосій, митрополит Полтавський і Кременчуцький. Собор, що від початку відновлення перебував у віданні УПЦ МП, став духовним осередком і окрасою Гадяча.
Міста поруч:
Координати: 50°22'12"N 33°59'38"E
- Покровський кафедральний собор 64 км
- Спасо-Преображенський собор 83 км
- Троїцький собор 84 км
- Благовіщенський собор 164 км
- Свято-Вознесенський кафедральний собор 268 км
- Успенський собор 297 км
- Свято-Христо-Різдвяний катедральний собор 362 км
- Головний храм Збройних сил РФ 610 км
- Храм Христа Спасителя 645 км
- Успенський собор 646 км
- Заяр 1 км
- Гадяцький район 3.6 км
- Урочище Галочка 3.9 км
- Гадяцька міська громада 5.3 км
- Заповідне урочище Гнилуша 6 км
- Крутьки 6.3 км
- Урочище Яриновщина 8.6 км
- Краснолуцька сільська громада 10 км
- Вельбівська сільська рада 10 км
- Великобудищанська сільська громада 16 км