Ліс на місці кар'єру

 ліс, рослинність, зелені насадження

Насадження, створені в процесі рекультивації земель навколо колишнього Стрижівського буровугільного розрізу.
vtn.ztu.edu.ua/article/download/100399/95799
Стрижівське буровугільне родовище — невелика впадина в кристалічному масиві,
розташованому в границях південно-західної частини Українського кристалічного масиву і є крайнім
північно-західним буровугільним районом Дніпровського басейну. Родовище прилягає до місцевої
депресії кристалічного масиву, що не має значного поширення. На Стрижівській ділянці вугільний
поклад був представлений одним шаром бурого вугілля складної будови. Середня глибина залягання
шару вугілля — 25 м. Розкривом вугільного шару здебільшого є харківські й бучаківські різнозернисті
піски і некондиційне вугілля з золою, водонасичені піски й піщаники. Підошвою вугільного шару в
більшості випадків виступає пісок вуглистий, дрібно і середньозернистий, рідко – сірий і значно рідше –
кварцова жорства. Породи, що складали розкривну масу, представлені суглинками, пісками й меншою
мірою – глинами, що дозволило застосовувати для розкривних робіт роторні екскаватори.
Під Стрижівський розріз було відведено (на 1.01.1976 р.) 130 га, з яких уже було відпрацьовано 41 га
і призначено для рекультивації 31 га. Усього по розрізу рекультивовано 290 га на першому етапі
розробки кар'єру, початок який відноситься до 1959 р., а закінчення – до 1976 р. Загальна площа
порушень складала приблизно 430 га, які до цього складали ріллю і лісові масиви, що граничать з нею.
Ґрунтовий покрив до розробки був представлений сірими і світло-сірими опідзоленими ґрунтами легкого
механічного складу (супіщаного) на лесоподібних легких суглинках, що характерні для південного
Полісся з лесовими островами.