Вулька (Львів) | історичний район

 невидимий, історичний район

Вулька — місцевість Франківського району Львова, обмежена залізничним полотном і вулицями Гвардійською, Княгині Ольги, Сахарова та Стрийською.

Колись Вулька була окремим (вільним) підміським поселенням над потоком Сорока (Вулецький потік). Воно було закладене у XVII столітті. Посеред нього текла притока Полтви — Вулецький потік. Він збирав на своєму шляху води з джерел і струмочків, утворюючи на Вульці ставки:
— став Альзнера (інші назви: став Полтава, став Бачинського);
— Вулецький став (інші назви: став Світязь, став Левицьких, став Маріонової) нині — «Медик»;
— Собків став, нині на його місці стадіон по вул. Кастелівка.

У XVI–XVII ст. ця територія належала до Микульчинських та Пелчинських ланів Галицького передмістя вздовж яких йшла дорога до села Сокільники. У верхів'ях Сороки (Вулецького потоку) збереглась садибна забудова та планування ХІХ — першої половини ХХ ст. (вул. Бойківська, частково вул. Куликівська), а на довколишніх горбах – гаї горіхових дерев. У 1864–1866 рохах південну частину Вульки перетнула колія залізниці Львів–Чернівці, яка через долину Сороки (Вулецького потоку) проходить високим насипом, в якому влаштовано міст-тунель для дороги та русла потоку.

У 1894 році віденська фірма «Сіменс&Гальске» збудувала на Вульці першу у Львові електростанцію (потужністю 400 кінських сил, тобто сучасних 300 кВт) та трамвайне депо (сюди проклали декілька трамвайних маршрутів).

На перетині нинішніх вул. Сахарова та Княгині Ольги у 1930-х був стадіон «Луговий город», що належав товариству «Луг». Після того, як у 1938 році польська влада відібрала «для цілей оборони краю» стадіон «Сокола-Батька» при вул. Стрийській, «Луговий город» став найважливішою українською спортивною ареною Львова. Тут, зокрема, товариство «Рідна школа» проводило щорічні велелюдні Свята молоді.