Територія колишньої військової бази ВДВ 39 ОДШБр

 занедбаний/невикористовується об'єкт, на мапі відображати тільки контур

Тут, за часів СРСР розташовувався 224 навчальний центр 39 oкремої Ордена Червоної Зірки десантно-штурмової бригади ВДВ.

Історія бригади почалася з Бакинського полку, з якого після Великої Вітчизняної війни, були спрямовані по батальйону: в Білоруську РСР, в Україну – м. Хирів і в ЧССР.
39 ОДШБр веде свою історію від сформованого в березні 1955 року в м. Гайжюнай Литовської РСР 80-го парашутно-десантного полку 7-ї гвардійської повітряно-десантної ордена Кутузова дивізії.
У 1956 р. полк брав участь в бойових діях в Угорщині.
У 1960 р. полк був передислокований в Закарпатський округ. При розформування полку «поїхав» разом з 1 ПДБ полку в місто Хирів на формування 39 ОДШБр.
У 1979 р. 80-й ПДП був виведений зі складу 104-ї Гвардійської ВДД і передислокований в Прикарпатський округ в м. Хирів Старосамбірського району Львівської області і переформований в 39-ту окрему десантно-штурмову Ордена Червоної Зірки бригаду.
Так само на основі підрозділів полку був сформований 901 ОДШБ в ЧССР. Після виведення його з-за кордону і ряду перепетій даний батальйон увійшов до складу нині існуючого 45 ОРП в Кубінці.
З осені 1979 року почалася історія бригади. Другий батальйон зробили експериментальним, тобто одного призову. В основному Вінницька та Закарпатська область. Практично перші півроку були будівельниками, приводили в порядок те, що там залишили ракетники. Були побудовані, три панельних будинки для офіцерів, приміщення батальйону ДШБ. Бункер командування частини в районі села Вовче.

У 1990 році бригада була переформована в 224 навчальний центр (підготовки молодших спеціалістів).
Таким чином виникла необхідність готувати відсутніх фахівців на базі своєї «учебки» ВДВ.
Під час поділу ВС СРСР 224 НЦ був розділений на дві частини: що залишилася в м. Хирів і виведену в Росію в місто Маркс Саратовської області. У місті Маркс частина дислокувалася під найменуванням 159 ОУПДП до 1998 року. Коли і була розформована.
В 1993-1994 роках в навчальному центрі існував всього один 4-й навчальний парашутно-десантний батальйон, який готував молодших командирів для своєї ж частини, термін навчання 7 місяців, складався з 11-роти (готував снайперів, розвідників і т.д) 12-роти (ПТУР-Фагот, Метис, Метис-М, СПГ-9 і АГСМ-17), 13-рота (Д-30, ПЗРК і Шилки), 14 рота (фахівці зв'язку) та взвод забезпечення навчального батальйону. Окрема інженерно-саперна і ремрота.
Насправді частина складалася з 1 парашутно-десантного батальйону, 2 гірничо-десантного батальйону, 3 парашутно-десантного батальйону, окремого артилерійського дивізіону, роти десантного забезпечення, роти матеріального забезпечення, окремої розвідроти, роти протиповітряної оборони, роти зв'язку і окремого штабного взводу. Кожен батальйон ділився, як бригада і в разі війни міг стати окремим батальйоном. У 1993 році Навчальний центр був в повній бойовій готовності на протязі 3-х місяців (без права листування і відпусток), так як була велика ймовірність війни з Росією за Чорноморське флот. У Навчальному центрі формувалися бойові батальйони для відправки в Севастополь.