Староміський цвинтар (Слов'янськ)

 цвинтар, кладовище, історичне місце, цікаве місце, рослинність, зелені насадження

Найстаріший цвинтар міста. Поховання починаються з 1830-х років. Тут поховані іудеї, католики, православні і навіть члени Слов'янського масонського ложе. На цвинтарі існувало декілька каплиць. Найвідоміша з них — мармурова каплиця мецената Шнуркова. На жаль, починаючи з ХХ століття сотні мармурових надгробків було вкрадено та використано як будівельний матеріал, мармурову каплицю Шнуркова було зламано та розкрадено, а те, що залишилося, було прирівняно до майже порожньої земельної ділянки. У час німецької окупації 1941-1943 років, на Староміському кладовищі було розпорядження ховати німецьких солдат поверх могил ХІХ століття. Проте, за підтримки уряду окупаційної Німеччини, відбулася реконструкція єдиної збереженої каплиці католиків Залеських. Починаючи з 6 вересня 1943 року, був наказ зрівняти з землею могили німців (тут було два німецькі цвинтарі — один на Староміському кладовищі, а другий північніше, там зараз житлова забудова), а поверх них ховати місцевих цивільних жителів. Тому можна стверджувати, що на Староміському цвинтарі люди поховані у 3 шари. Після отримання Україною незалежності у 1991 році, на цвинтарі більше не ховали людей, проте за ним не доглядали, і воно пішло в небуття: поросле чагарниками, купа сміття, наркоманські та сектантські притони, місце прогулянки любителів містики та випасу кіз.
Ця ситуація відбувалася до 2018 року. Саме тоді, за сприйняття Слов'янського краєзнавчого музею та активістів, відбулося очищення цвинтаря від сміття та рослинності, а міська влада оголосила про «пошуково-відновлювальні роботи». Їхня суть полягає в тому, що знайти або старожил, або родичів похованих тут, для ексгумації та встановлення особи. Таким чином, можливе відновлення історичного кладовища початку ХІХ століття.