Остров Большой Сисне

 регіон  Додати категорію

 Завантажити фотографію

Сумна, але повчальна історія про Лебедині острови, гуано та Гондурас.
Почалося з того, що я побачив посилання на давній спір між США та Гондурасом за острови Суон. Ні на карті, ні в офіційних довідниках з нальоту знайти нічого не вдалося. А до сьогодні ці острови і у Вікімапії позначені не були .
Виявилося, що у цих острівців досить цікава історія:
Острови були відкриті Христофором Колумбом в 1502 році в день Св. Анни і названі островами Санта-Анна. У XVI-XVII століттях вони були базою та притулком для карибських піратів. З 1775 вони стали з'являтися на картах під назвою островів Свон (англ. swan, ісп. Cisne «лебідь»). Здається цим вони завдячують одному з англійстких піратів з таким прізвиськом. Сумно відомий американський флібустьєр Вільям Уокер захопив острови в 1860 році. Після його смерті в 1861 на острови пред'явив права Гондурас, проте Америка якраз вирішила, що пташине гівно гуано є стратегічною сировиною і прийняла відповідний закон про гівно гуано Після чого американці почали нещадно вивозити чорнозем пташине гуано з лебединих островів та ганятися там за черепашками. Друга хвиля уваги до Лебединих островів почалася із протистоянням США та Куби, коли на островах діяла радіостанція "Лебідь" (або "Пересмішник"). Кажуть, Фіделю це радіо дуже не подобалося. Втім, ентузіастам-радистам це зрештою набридло. І в листопаді 1971 року острів був повернутий Гондурасу. Американські метеорологічна і навігаційна станції, а також станція зв'язку продовжують діяти на острові за угодою з урядом Гондурасу. Решта споруд стали власністю республіки Гондурас і поступово руйнуються ураганами та часом, і не відновлюються через непотрібність, злітна смуга поростає бур’яном. Населення островів зараз становить десь 20 чоловік.
Ось так і минула слава цих клаптиків землі, увагу яким приділяли лише доки за них йшла суперечка.