Колишня Подільська духовна семінарія (Кам'янець-Подільський)

 університет, пам'ятка архітектури (історії), споруда 1860-х рокiв, навчальний корпус

Колишній головний корпус Подільської православної духовної семінарії, яка перемістилася сюди в 1865 році зі старого приміщення на вулиці П’ятницькій, що стало замалим. Натомість новозбудований корпус став найбільшим за розмірами будинком у тодішньому Кам’янці-Подільському.

Урочисте відкриття семінарії відбулось 26 вересня 1865 р. – удень свята Іонна Богослова, в честь якого була названа і семінарська церква. Того дня погода була сонячною, неначе весною. Вранці губернська цивільна влада та подільський єпископ Леонтій прибули на «Новий світ». Так в той час називалась майже пустинна тоді територія між Польськими та Руськими фільварками. В присутності відомих мешканців міста владика Леонтій направився на третій поверх будинку, де у семінарській церкві відслужив літургію, а потім виступив із зверненням до семінаристів. Після цього губернатор Подільської губернії та інші представники світської та релігійної влади міста оглянули навчальні приміщення та помешкання, де мали проживати семінаристи. Для кожного вихованця виділялись невеликий стіл, ліжко, подушки та інші необхідні речі, чого не було у старих приміщеннях семінарії, що знаходились у Старому місті. У семінарській бібліотеці зберігалася необхідна для навчання література, переважно релігійно-філософського змісту.

Серед випускників семінарії, що навчались вже у цих стінах, багато відомих постатей історії і культури України. Зокрема, це видатний дослідник Поділля Юхим Сіцінський, видатний український композитор Микола Леонтович, поет Володимир Свідзинський, письменник Михайло Коцюбинський та інші.

Зведена у 1861-1865 роках за «зразковим» проектом Духовного відомства, будівля дотепер зберегла свій первісний вигляд. Для її декоративного оздоблення характерні риси русько-візантійського стилю з мавританськими декоративними елементами, які контрастують з загальним спрощеним об'ємним рішенням.

Споруда початково прямокутна в плані з виступом зі східного боку, де розміщувалася Іоанно-Богословська семінарська церква (тепер це приміщення читального залу навчально-наукової бібліотеки університету). При перебудові в 1892-1893 роках з північної та південної сторін прибудовані бічні об’єми, церква значно розширена з вівтарного боку і вгору.

Будівля кам'яна, оштукатурена, складна в плані, триповерхова на цоколі (з підвалом і напівпідвалом), розташована на рельєфі. Планування коридорне з двостороннім розташуванням приміщень. Дах чотирисхилий, покрівля залізна. Фасади по першому поверху рустовані. Вікна першого поверху з арковими перемичками, на другому і третьому поверхах – з лиштвами у вигляді дволопатевих арок. Центральна вісь головного фасаду підкреслена віконними прорізами, згрупованими по три. Міжповерхові і верхній карнизи профільовані з модульонами. Над виступаючою середньою частиною будівлі з боку двору надбудований четвертий поверх.

Пам'ятка містобудування та архітектури національного значення, характерний приклад рішення навчального закладу з типовою внутрішнім плануванням і оформленням фасадів в еклектичному стилі.

У часи Директорії УНР (1919-1920 рр.) тут містилася Експедиція заготовок державних паперів, яка займалася друком українських грошей. В листопаді 1920 році, коли в місті остаточно утвердилась більшовики, семінарія була закрита, а восени 1921 року її приміщення були передані сільськогосподарському інституту. В післявоєнний час тут містилась військова частина, в 1954 році будівля була передана відновленому Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституту. Нині це корпус № 1 Подільського державного аграрно-технічного університету (Гуманітарний).