Свято-Введенський жіночий монастир сестер чину святого Василія Великого Української Греко-Католицької Церкви (Житомир)

 жіночий монастир, Українська грекокатолицька церква (УГКЦ)

Свято-Введенський жіночий монастир – один з наймолодших монастирів Української Греко-Католицької Церкви. Розташований у південно-східній частині міста Житомира – Смолянці.
У Житомирі до заборони і знищення Уніатської Церкви, а саме до 1772 року були лише чоловічі монастирі. Жіночий монастир сестер-василіанок існував лише деякий час у Любарі.
Історія Житомирського Свято-Введенського жіночого монастиря ЧСВВ розпочалася 2 грудня 2005 року, коли на запрошення житомирського адміністратора, отця Віталія Сидорука і за благословенням Преосвященного Владики Василія (Медвіта), Екзарха Києво-Вишгородського, сестри Чину Святого Василія Великого приїхали до Житомира для провадження молитовного життя і праці при парафії.
На початку сестри-монахині (тоді їх було троє) понад рік мешкали в однокімнатній квартирі, яку люб’язно запропонували небайдужі парафіяни. Першою настоятелькою було призначено сестру Марію-Любов Коваль.
2007 року за сприянням німецьких церковних благодійних організацій вдалося придбати невеличкий будинок, де й розпочався новий етап розбудови монастиря. Новою настоятель кою було призначено сестру Агнету Мельник.
2 грудня 2007 року Преосвященний Владика Богдан (Дзюрах), єпископ-помічник Київської Архиєпархії. освятив монастир Введення в храм Пресвятої Богородиці. При монастирі розпочато працю дітьми, молоддю, дорослими людьми.
З 2008 року настоятелькою монастиря призначено сестру Назарію Михайлюк.