Маєток губернатора М. П. Миклашевського (1797 – 1802) (Бiленьке)
Ukraine /
Zaporizka /
Bilenke /
Бiленьке
World
/ Ukraine
/ Zaporizka
/ Bilenke
, 2 км від центру (Біленьке)
Світ / Україна /
садиба, цікаве місце, історичний шар
МИКЛАШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО ПАВЛОВИЧ Народився 1756 року в Чернігівській губернії у дворянській родині. Вірогідно, походив від дворянської гілки Стародубського полковника Михайла Андрійовича Миклашевського (1689 – 1706), якому від гетьманів Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи дістались численні маєтності. II початку XVIII ст. у Глухівсько-Петропавлівському монастирі с. Будища на його кошти споруджено трапезні з теплою церквою Успіння Богородиці.
Михайло Павлович Миклашевський відзначився під час при душення польського повстання Т. Костюшки, коли відстоював Волинську губернію. За це 1796 р. його призначено Волинським губернатором. А 19 листопада 1797 р. – малоросійським. Михайло Павлович переїхав до Чернігова. Скупі відомості не дають повної картини того, що сталося 1799 р. Відомо лише, що за вживання в донесеннях «несвойственных в российском языке» слів імператор Павло І усунув Михайла Миклашевського з губернаторської посади. Які саме слова вживав малоросійський губернатор (українські чи крутіші?), невідомо. Павло І недовго сердився на дворянина і незабаром повернув його у Малоросію. Згадку про діяльність Миклашевського як малоросійського губернатора загубилася в архівах.
У 1806 – 1807 рр. Михайло Миклашевський командував Катеринославською дружиною. Не вимагаючи для себе фінансової винагороди і помірно витрачаючи казенні гроші, він тримав військовиків напоготові упродовж року. Призначений сенатором, Михайло Павлович нажив ворогів. У 1818 р. подав у відставку. Переїхав у Чернігівську губернію і майже 30 років займався сільським господарством, удосконаленням власної суконної мануфактури десь на Глухівщині. Помер у 1847 р.
Михайло Павлович Миклашевський відзначився під час при душення польського повстання Т. Костюшки, коли відстоював Волинську губернію. За це 1796 р. його призначено Волинським губернатором. А 19 листопада 1797 р. – малоросійським. Михайло Павлович переїхав до Чернігова. Скупі відомості не дають повної картини того, що сталося 1799 р. Відомо лише, що за вживання в донесеннях «несвойственных в российском языке» слів імператор Павло І усунув Михайла Миклашевського з губернаторської посади. Які саме слова вживав малоросійський губернатор (українські чи крутіші?), невідомо. Павло І недовго сердився на дворянина і незабаром повернув його у Малоросію. Згадку про діяльність Миклашевського як малоросійського губернатора загубилася в архівах.
У 1806 – 1807 рр. Михайло Миклашевський командував Катеринославською дружиною. Не вимагаючи для себе фінансової винагороди і помірно витрачаючи казенні гроші, він тримав військовиків напоготові упродовж року. Призначений сенатором, Михайло Павлович нажив ворогів. У 1818 р. подав у відставку. Переїхав у Чернігівську губернію і майже 30 років займався сільським господарством, удосконаленням власної суконної мануфактури десь на Глухівщині. Помер у 1847 р.
Міста поруч:
Координати: 47°37'17"N 35°2'49"E
- Меморіально-туристичний комплекс "Скіфський стан" (Зорова могила) 22 км
- Дендропарк 23 км
- Пляж Багдад або Туристичний пляж 24 км
- Залишки Маріупольского тракту 25 км
- Укріплення часів російсько-турецької війни 25 км
- Частина урочища Вирва 26 км
- Гребля Дніпровської ГЕС 28 км
- Гори 31 км
- Острів Томаківка - місце першої Запорізької Січі 36 км
- Мальовничий каньйон на річці Кам'янці в Токівських гранітах 79 км
- Острови Червоні Забори 1.9 км
- Озеро Сопате (Сапате) 3 км
- Балка Біленька 3.7 км
- Півострів 5.6 км
- Дачний кооператив Запорізького коксохімічного заводу 6.3 км
- Балка Червона 7 км
- Садівниче товариство 7.4 км
- Національний парк «Великий Луг» 16 км
- Запорізький район 25 км
- Каховське водосховище 68 км