Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Харків)

 університет  Додати категорію

Самоврядний (автономний) державний вищий юридичний навчальний заклад IV рівня акредитації.
Історія університету починається ще з XIX ст., коли 5 (17) листопада 1804 р. за наказом імператора Олександра І створено Харківський імператорський університет, до складу якого входило відділення моральних та політичних наук. У 1835 р. його офіційно перейменовано на юридичний факультет університету. У різні роки тут працювали знані фахівці правознавства, такі як професори М.М. Алексєєнко, Л.Є. Владимиров, М.А. Гредескул, В.П. Даневський, І.І. Дитятін, Л.Н. Загурський, Д.І. Каченовський, О.В. Куніцин, М.О. Куплеваський, О.І. Палюмбецький, А.М. Стоянов, М.О. Таубе, І.Ф. Тимковський, М.П. Чубинський та ін.
У 1920 р. за рішенням Уряду України на базі юридичного факультету Харківського університету створено Інститут народного господарства. У своїй основі це був юридичний інститут, який готував юристів для роботи в державному й господарчому апаратах. Першими викладачами правового факультету – фундаторами інституту – стали відомі професори-правознавці: В.М. Гордон, В.М. Корецький, О.Д. Кісільов, В.Ф. Левицький, М.О. Максимейко, М.І. Палієнко, В.І. Сливицький, В.С. Трахтеров та інші, які раніше працювали в Харківському університеті. Обіймаючи протягом багатьох років викладацькі й наукові посади, вони зробили значний внесок у становлення й розвиток правової науки й освіти та підготовку правників.
У 1930 р. Інститут народного господарства отримав назву Інститут радянського будівництва і права, що відповідало його статусу як вищого юридичного навчального закладу. У червні 1933 р. інститут перейменовано на Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва та права. З метою покращення підготовки кадрів-юристів його було у 1937 р. перетворено у Харківський юридичний інститут. Ректорами (директорами) інституту були: П.І. Фомін, Я.О. Соколін, Л.І. Левіков, Є.О. Кустолян, К.К. Брандт, М.М. Ємінник, Ф.М. Цареградський, С.М. Канарський, В.О. Барахтян, С.Й. Вільнянський, О.А. Неботов, В.П. Маслов.; проректорами – В.М. Корецький, К.К. Брандт, В.В. Кривицький, Є.О. Кустолян, Г.В. Содін, Г.В. Ємінник, Д.К. Пятак, М.І. Лєвіков, С.Л. Фукс, С.Й. Вільнянський, М.В. Гордон, А.Й. Рогожин, І.М Даньшин.
У довоєнні роки до професорсько-викладацького складу входили видатні фахівці в галузі правознавства, досвідчені науковці й педагоги. Деякі з них прийшли з юридичної практичної роботи у Верховному Суді, прокуратурі України та з інших правозастосовних відомств і зробили вагомий внесок у подальший розвиток інституту. Це професори: Р.М. Бабун, К.О. Берновський, М.С. Бокаріус, Г.І. Волков, С.Й. Вільнянський, М.В. Гордон, М.М. Гродзинський, М.М. Ємінник, С.М. Канарський, В.Л. Кобалевський, В.М. Корецький, С.Н. Ландкоф, Б.В. Попов, Н.М. Романюк, С.Є. Сабінін, А.С. Семенова, Я.О. Соколін, О.І. Строєв, С.Л. Фукс та ін.
У повоєнні й подальші роки в юридичному інституті (згодом – університеті) працювали такі знані науковці як професори М.І. Бажанов, О.Т. Барабаш, М.Й. Бару, С.Й. Вільнянський, Ю.О. Вовк, М.М. Гродзинський, М.В Гордон, В.М. Горшеньов, В.В. Гречко, В.О. Жерьобкін, С.Ю. Кац, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, В.В. Копєйчиков, В.М. Корецький, І.Ю. Красько, І.О. Лозо, В.П. Маслов, Г.А. Матусовський, В.Л. Мусіяка, О.А. Неботов, Р.С. Павловський, З.А. Підопригора, А.О. Пінаєв, П.Т. Полежай, О.А. Пушкін, А.Л. Ривлін, А.Й. Рогожин, І.П. Сафронова, О.І. Свєчкарьов, В.І. Сливицький, В.С. Трахтеров, С.Л. Фукс, В.О. Чефранов, В.С.Шелєстов, І.М. Шерстюк, Б.М. Юрков, О.М. Якуба, М.В Яновский та ін.
Постановою Ради Міністрів України від 20 березня 1991 р. Харківський юридичний інститут реорганізовано в Українську державну юридичну академію. Указом Президента України від 30 березня 1995 р. № 267 Академії надано статус національного самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, а Указом від 4 листопада 1995 р. – присвоєно ім’я Ярослава Мудрого. Указом Президента України № 457 від 21 червня 2001 р. “Питання Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого”, ураховуючи визначну роль у підготовці фахівців для органів державної влади, правоохоронних органів, різних сфер юридичної практики, виходячи з необхідності збереження і подальшого розвитку сформованих в Академії наукових шкіл, їй надано додаткові права з затвердженням Статуту Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Указу Президента України № 485 від 25 червня 2009 р. та постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 796 “Питання Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого” Академії надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу, який провадить діяльність відповідно до свого Статуту, з правом:
− створення науково-дослідного інституту правознавства;
− прийняття остаточних рішень щодо присудження наукових ступенів та вчених звань;
− впровадження експериментальних навчальних планів і програм підготовки фахівців для органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, різних сфер юридичної практики, а також наукових і науково-педагогічних кадрів.
Згідно з Указом Президента України № 1194/2010 від 24 грудня 2010 р. та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 2213-р від 8 грудня 2010 р. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого перетворена у Національний університет “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”.

nlu.edu.ua