Держпром (Харків)
Ukraine /
Kharkivska /
Kharkiv /
Харків /
майдан Свободи, 5
World
/ Ukraine
/ Kharkivska
/ Kharkiv
, 3 км від центру (Харків)
Світ / Україна / Харківська область
офісна будівля, цікаве місце, пам'ятка архітектури (історії), споруда 1928 року, конструктивізм
Держпром (більш відомий рос. Госпро́м) — Будинок Державної промисловості, розташований на центральній площі міста Харкова — площі Свободи (до 1998 року — пл. Дзержинського). Пам'ятка архітектури в стилі конструктивізм. Цікаві факти
Висота будівлі Держпрому 63 м. Разом з першою телевежою, встановленою в 1955 році, складає 108 метрів.
Корисна площа приміщень Держпрома складає 60 тис. м², площа ділянки забудови 10760 м².
Вперше в світі розроблені і застосовані точні розрахунки складних рамних залізобетонних конструкцій. Автори нового способу (графо-аналітичний метод постійних точок) — харківські інженери-конструктори А. Прейсфрейнд і М. Пайків.
Рішення про будівництво споруди і позачергове фінансування будівництва з союзного бюджету було ухвалене Феліксом Дзержинським, який відвідав Харків в 1926 р.
Вартість будівництва склала дев'ять мільйонів рублів.
Будівельники переважно уручну викопали котлован під будівлю об'ємом 20 тисяч кубічних метрів і вивезли землю на кінській тязі на плоских возах — «грабарках».
Держпром в основному будувався за допомогою людської і кінської енергії із застосуванням примітивних інструментів і механізмів — лопат, носилок, тачок і т.д. Близько п'яти тисяч робочих (взимку дещо менше), половина з яких жила в дерев'яних бараках, працювали у три зміни і завершили будівництво менш ніж за два з половиною робочих сезони.
У момент споруди це був найбільший в СРСР і у всій Європі «хмарочос»: його об'єм 347 м³. Матеріал — монолітний залізобетон. Витрачено 1315 вагонів цементу, 9000 т металу, 3700 вагонів граніту і 40000 м² скла.
При роботі над котлованом 6-го під'їзду були знайдені кістки мамонта. Сьогодні кістки знаходяться в музеї природної історії на вул. Тринклера.
Предмети детально розробленого інтер'єра (стіни, вікна, сходові поручні, дверні ручки, віконні шпінгалети і т. д.) містять ексклюзивний рельєф з літарами ДГП.
Спочатку, по рекомендації Харківського НДІ гігієни, ручки на всіх дверях Держпрому були мідними. Медики наказали використовувати мідь, що має бактерицидні властивості та, за даними тих років, вбиває мікробів.
Деякі з десяти ліфтів будівлі працюють без заміни з початку експлуатації в 1920-х роках.
Між трьома великими корпусами проходять вулиці Юрі Зойфера (колишня Анрі Барбюса) і Ромена Роллана. Довжина мостових переходів над вулицями — 26 м.
У Всесвітній архітектурній енциклопедії саме будівля Держпрому ілюструє статтю «Конструктивізм».
Висота будівлі Держпрому 63 м. Разом з першою телевежою, встановленою в 1955 році, складає 108 метрів.
Корисна площа приміщень Держпрома складає 60 тис. м², площа ділянки забудови 10760 м².
Вперше в світі розроблені і застосовані точні розрахунки складних рамних залізобетонних конструкцій. Автори нового способу (графо-аналітичний метод постійних точок) — харківські інженери-конструктори А. Прейсфрейнд і М. Пайків.
Рішення про будівництво споруди і позачергове фінансування будівництва з союзного бюджету було ухвалене Феліксом Дзержинським, який відвідав Харків в 1926 р.
Вартість будівництва склала дев'ять мільйонів рублів.
Будівельники переважно уручну викопали котлован під будівлю об'ємом 20 тисяч кубічних метрів і вивезли землю на кінській тязі на плоских возах — «грабарках».
Держпром в основному будувався за допомогою людської і кінської енергії із застосуванням примітивних інструментів і механізмів — лопат, носилок, тачок і т.д. Близько п'яти тисяч робочих (взимку дещо менше), половина з яких жила в дерев'яних бараках, працювали у три зміни і завершили будівництво менш ніж за два з половиною робочих сезони.
У момент споруди це був найбільший в СРСР і у всій Європі «хмарочос»: його об'єм 347 м³. Матеріал — монолітний залізобетон. Витрачено 1315 вагонів цементу, 9000 т металу, 3700 вагонів граніту і 40000 м² скла.
При роботі над котлованом 6-го під'їзду були знайдені кістки мамонта. Сьогодні кістки знаходяться в музеї природної історії на вул. Тринклера.
Предмети детально розробленого інтер'єра (стіни, вікна, сходові поручні, дверні ручки, віконні шпінгалети і т. д.) містять ексклюзивний рельєф з літарами ДГП.
Спочатку, по рекомендації Харківського НДІ гігієни, ручки на всіх дверях Держпрому були мідними. Медики наказали використовувати мідь, що має бактерицидні властивості та, за даними тих років, вбиває мікробів.
Деякі з десяти ліфтів будівлі працюють без заміни з початку експлуатації в 1920-х роках.
Між трьома великими корпусами проходять вулиці Юрі Зойфера (колишня Анрі Барбюса) і Ромена Роллана. Довжина мостових переходів над вулицями — 26 м.
У Всесвітній архітектурній енциклопедії саме будівля Держпрому ілюструє статтю «Конструктивізм».
Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Держпром
Міста поруч:
Координати: 50°0'23"N 36°13'37"E
- Підвісна канатна дорога 2.7 км
- Пісочинський курганний могильник скіфського часу (V-III ст. до н.е.) 11 км
- Підборівське озеро 14 км
- Озеро Коваленки 16 км
- Нагорівське озеро 16 км
- Скіфське городище 31 км
- Шарівський парк 58 км
- Древній Зміїв (Троянів) вал 58 км
- Заказник "Ямний" (східна частина) 75 км
- Національний природний парк «Слобожанський» 80 км
- Задержпром'я 0.3 км
- Харківський зоопарк 0.4 км
- Майдан Свободи 0.4 км
- Обласна клінічна лікарня 0.5 км
- Клінмістечко 0.6 км
- Сад імені Тараса Шевченка 0.6 км
- Ботанічний сад 0.8 км
- Нагірний 0.8 км
- Шевченківський район 3.5 км
- Київський район 7.1 км