Остатки насыпи узкоколейки 1914-1915 гг. Жуляны-Обухов

Ukraine / Kyyivska / Khotiv /
 развалины, руины, заброшенный, неиспользуемый объект, отмечать только контур объекта, строение 1915 года

Фото явно не отсюда - тут не закончили даже земляные работы
Ближайшие города:
Координаты:   50°17'16"N   30°30'28"E

Комментарии

  • Автор первичной заметки прав. В 1914-1915 годах здесь шла прокладка узкоколейки от ст. Жуляны до Германовки через Обухов (Триполье). Цель - подъездные пути к сахарным заводам Григоровки, Германовки, а также предприятий Обухова. На других врезках карты показаны участки прохождения узкоколейки. Однако, этот проект не был закончен. Его бросили по экономическим соображениям. Очень пересеченная местность, болота возле Мрыги, да и путь далек......... Дело в том, что существовала тупиковая ширококолейная ветка от Выдубичей (Киев-Московский) до цементного и кирпичного заводов в Корчеватом (современный участок ж/д Киев - Триполье на Днепропетровск). Его достаточно было продлить по ровному пологому участку вдоль современного шоссе через Кончу-Заспу и Козин до Обухова и задача проекта была-бы решена. Это было дешевле и быстрее, да еще и ширококолейной дорогой. Так и сделали. Эта дорога существовала до 50-х годов. Подтверждение: на карте 42-го года дорога указана как действующая. После войны решили соединить участок Мироновка-Кагарлык с Киевом. Вот тут и пригодилась ветка до Обухова - Триполья. С другой стороны, стали развиваться Госдачи и санатори в Конче-Заспеее и Козине, т.е. требовалось шоссе, да и дорога была однопутная. Поэтому в 50-х годах путь переложили по новому участку и сделали двухпутным. Это теперешний участок ж/д до Обухова. А современное шоссе через Кончу до Обухова построили именно по насыпи бывшей ж/д ветки.
  • Чому 1914-1915? Де документи, або хоча б якісь згадки, що підтверджують ці дати? А от при будівництві КиУРу по всій південній ділянці будматеріали та робітники доставлялись по вузькоколійці, тобто вона працювала! Деякі ділянки, що потребували мостів та роз'їздів були навіть з дерева. Будували КиУР, як відомо ударними темпами з великим поспіхом, тому стаціонарне обладнання залізниці залишали "на потім". Вагонетки та вагончики тягали такі собі маленькі паровозики. Двигуни в них були газогенераторні. Також використовували на невеликих дистанціях і кінну тягу на рейках.
  • Додатково: Тільки що роздивлявся польську мапу початку ХХ ст. (видану ще до 1914-1915 рр.) Ніяких слідів будівництва. Але там цей насип зазначений, як старовинні оборонні вали. Це ще раз підтверджує версію про те, що колія була прокладена по валу. Як відомо, при будівництві КиУРу використовувалися давні скіфські (змієві) вали. І ще одне, з 1932 року на Васильківському шляху існував КПП військ НКВС. Це був один з небагатьох, перехід через КиУР цивільних осіб у напрямку до Білої Церкви біля с.Віта Поштова. Там завжди людям приходилося стояти в черзі, бо їх дуже ретельно перевіряли, деяких навіть обшукували. Так от, чекаючи у черзі люди іноді бачили, як з Юрівського лісу виїздив невеличкий мотопотяг і переїхавши Васильківську дорогу зникав у Круглицькому лісі. Або навпаки, із сторони Круглика до Юрівки.
  • На світлинах 1943 року залишки КиУРівської залізниці. Напевно зроблені на ділянці між Ходосівкою та Мригами.
Данная статья была последний раз изменена 14 лет назад