Місце передбачуваної розробки Тимченківського родовища будівельних пісків

 видобуток корисних копалин  Додати категорію

 Завантажити фотографію

РОЗРОБКА ТИМЧЕНКІВСЬКОГО РОДОВИЩА – ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА ДЛЯ ДОЛИНИ МЖІ!

Міністру охорони навколишнього природного середовища України
Голові Харківської обласної ради
Голові Харківської обласної державної адміністрації

Мжу, річку, що протікає по Харківщині через Валківській, Харківський і Зміївський райони, справедливо називають найчистішою в області: на її берегах не було створено жодного великого виробництва, а саму її не меліорували. Великий і Малий Бори, в яких діброви та сосняки межують із напівпустельними пісковими ділянками та льодовиковими сфагновими болотами, широка заплава з чисельними затоками і старицями, – це є справжня територія дикої природи (фото з долини Мжі див. на www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/Mzha/).
Численні наукові дослідження яскраво доводять це: від Мерефи до Змієва в долині Мжі знайдено 107 видів рослин та тварин, які охороняються Конвенцією про охорону дикої флори та фауни, 26 – занесених до Червоної книги України, 42 – рідкісних в Харківській області. Про рідкісність мжанського природного комплексу в цілому свідчить те, що 4 екосистеми даної території є рідкісними для України та занесені до її Зеленої книги, а 4 – до Зеленого списку Харківської області. За даними міжнародного товариства охорони птахів BirdLifeInternational, заплава Мжі грає важливу роль в збереженні у загальноєвропейському масштабі 15 видів птахів.
На сьогодні діяльність людини розділила природні території на окремі острівці. Живі організми з різних "острівців" опинилися ізольованими від сусідів, і поступово вироджуються. Щоб спасти їх, необхідно зберегти коридори, які б зв'язували їх між собою. Ланкою такого коридору, Галицько-Слобожанського, є долина Мжі. Вона включена до Національної екологічної мережі України, і має велике значення для збереження фауни і флори в національному масштабі.
Неможливо переоцінити роль природи Мжі і для населення регіону: це і дари природи, і сприятливий гідрологічний режим, – вода в колодязях, родючість полів, гарна рибалка...

До останніх років все йшло до того, що долина Мжі буде збережена і на майбутнє: завдяки зусиллям наукової громадськості Харківська облрада рішенням від 20.11.97 р. "Про резервування для наступного заповідання природних територій та об'єктів" запланувала оголошення між Мерефою та Змієвом 6 нових заказників (див. www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/Mzha/RezervTer.doc). Така мережа природних резерватів мала б зберегти для нащадків цю долину не в гіршому стані, ніж ми отримали її від предків. Але, на нещастя для природи та мешканців цього регіону, в цій долині знаходиться Тимченківське родовище будівельних пісків, і, з початком будівельного буму, сюди хлинули жадаючі заробити на його розробці.
Як нам стало відомо, 8 листопада 2007 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надано ТОВ "ВІВАТ СМ 2005" спеціальний дозвіл на користування надрами Тимченківського родовища – на правому березі заплави Мжі напроти с. Тимченки (графічні матеріали цієї розробки див. на www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/Mzha/skhemVivat.jpg).
В даний час аналогічний дозвіл погоджує ТОВ "Харків-Крейда", яке вже отримало для нього, як мінімум, згоди Зміївської райдержадміністрації, Зміївської райради та Тимченківської сільради.

Детальна експертна оцінка впливу розробки Тимченківського родовища на навколишнє середовище була зроблена Мереф’янською міською радою. Ще в 2007 році, коли іноземне підприємство "Юпітер" звернулося до них за погодженням на його експлуатацію, міськрада створила спеціальну депутатську тимчасову комісію. Комісія залучила до вивчення та аналізу матеріалів фахівців різних профілів: Українського НДІ екологічних проблем, Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації, Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського", Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, Харківського обласного управління лісового господарства, Харківської обласної громадської ради при облдержадміністрації й ін.
Висновки комісії були готові в серпні 2007 р. і були однозначними: РОЗРОБКА ТИМЧЕНКІВСЬКОГО РОДОВИЩА Є ЕКОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНОЮ, тому що приведе:
– до безпосереднього винищення лісових ділянок, якими у свій час були закріплені піски та, дякуючи чому була досягнута екологічна стабільність в регіоні, і які є основним біофільтром атмосферного повітря та значним рекреаційним ресурсом для Харкова;
– до падіння рівня ґрунтових вод та їх концентрації в пісковому кар’єрі, збитку р. Мжа, суттєвого скорочення екологічно безпечного забору води з річки на водопостачання, зниженню рівня води в колодязях і на присадибних ділянок, тобто створить загрозу санітарно-епідеміологічному і соціальному благополуччю в навколишніх населених пунктах;
– падіння рівня ґрунтових вод є катастрофічним для лісових насаджень, і всі дерева, насамперед сосняки, а за ними і дуби, кореневі системи яких нависають над капілярною каймою, будуть масово всихати на значно більшій території, ніж площа кар'єру;
– падіння рівня ґрунтових вод призведе до руйнації природних екосистем 6 територій, зарезервованих для заповідання рішенням Харківської облради від 20.11.97 р. "Про резервування для наступного заповідання природних територій та об'єктів" в долині р. Мжа між Мерефою та Змієвом, а, фактично, до їх знищення;
– у комплексі розробка даного родовища несумісна з функціонуванням долини річки Мжі як частини Національної екологічної мережі України, – елементу Галицько-Слобожанського природного коридору.

П. 3 Рішення Харківської облради від 20.11.97 р. "Про резервування для наступного заповідання природних територій та об'єктів" вказується: "Довести до відома всіх землевласників та землекористувачів, що до прийняття рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду на землях, що резервуються, забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає, або може негативно впливати, на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів, чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням". Оскільки, через зміну гідрологічного режиму, розробка Тимченківського родовища у будь-якому випадку справить негативний, руйнівний, вплив на стан природних комплексів територій, зарезервованих для заповідання в долині Мжі, установи, які погодили цю розробку, проігнорували дану вимогу.
Слід також зазначити, що, отримав достовірну інформацію про наслідки розробки Тимченківського родовища і за зверненнями членів своєї територіальної громади, рішенням ХХV сесії (позачергової) V скликання "Про розгляд колективного звернення громадян" Тимченківська сільська рада рішуче висловила негативну позицію по відношенню до будь-яких робіт, направлених на розробку Тимченківського родовища та звернулася до відповідних інстанцій з клопотанням не допустити його.
На відміну від неї, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, не тільки ознайомлене із зробленим Мереф'янською міськрадою аналізом впливу розробки Тимченківського родовища на навколишнє середовище, але й таке, що само приймало в ньому участь, погодила ТОВ "ВІВАТ СМ 2005" спецдозвіл на його розробку!

Зважаючи на вкрай шкідливий потенційний вплив розробки пісків Тимченківського родовища будівельних пісків на оточуюче середовище, вимагаємо:
– анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами Тимченківського родовища ТОВ "ВІВАТ СМ 2005",
– не надавати подібних дозволів іншим суб’єктам підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ "Харків-Крейда",
– провести службове розслідування з метою з’ясування, на якій підставі Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області погодило ТОВ "ВІВАТ СМ 2005" спецдозвіл на користування надрами Тимченківського родовища, як при цьому був врахований статус та вимоги до збереження територій, зарезервованих для заповідання рішенням Харківської облради від 20.11.97 р. "Про резервування для наступного заповідання природних територій та об'єктів" в долині р. Мжа між Мерефою та Змієвом, та на якій стадії знаходиться погодження Держуправлінням спецдозволу на користування надрами Тимченківського родовища ТОВ "Харків-Крейда";
– Харківської облдержадміністрації та Харківської облраді відізвати свої згоди на розробку Тимченківського родовища ТОВ "ВІВАТ СМ 2005", ТОВ "Харків-Крейда" та іншим підприємствам, якщо такі зверталися з відповідними клопотаннями;
– прискорити виконання рішення Харківської облради від 20.11.97 р. "Про резервування для наступного заповідання природних територій та об'єктів" в частині заповідання зарезервованих територій та об'єктів в долині р. Мжа.

З повагою,
Голова Ради ЕкГ "Печеніги" С.О. Шапаренко
*
____________________

КОНТАКТИ:
Екологічна група "Печеніги" (Харків):
Сергій Шапаренко; тел. (066) 387-46-81, <pechenegy@rambler.ru>

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", членом Міжнародного соціально-екологічного Союзу.