Бухта Козача

 вода, затока, невидимий

Загальноприйняте пояснення походження назви бухти: по козачому роз'їзді (пікету), що перебував на її берегах у 70-х роках XVІІІ століття для спостереження за діями турецького флоту. В історії Козача бухта відома тим, що з неї пішли останні кораблі й судна, що відвозили захисників Севастополя в 1942 році, а також тим, що на її берегах були взяті в полон залишки 17-й німецької армії в травні 1944 року в ході звільнення Севастополя. Ще одною історичною особливістю Козачої бухти є маленький острівець, що перебуває в її вершині. На ньому відомий вчений А. Л. Бертьє-Делагард при розкопках в 1890 році виявив стіни фундаменту й частини біломармурової підлоги невеличкої церкви VІІІ століття. Гадають, що саме цей храм бачив в 1253 році Рубрік, що прямував з Константинополя в Сугдею, а також, що зведено його на честь того, що в цьому місці прийняв мученицьку смерть Святий Климент — третій спадкоємець апостола Петра на єпископському троні Рима, що був висланий на каторгу в Херсонес (Clemens Romanus).