Польський Ринок (Кам'янець-Подільський)

 площа  Додати категорію

Протягом багатьох століть цей майдан був найбільш пожвавленим місцем Кам'янця. Традиційно часом заснування майдану називають XV ст. І пов'язують це з тим, що 1432 р. польський король Владислав ІІ Ягайло підтвердив надане місту раніше (ще 1374 р. грамотою литовських князів Юрія та Олександра Коріатовичів) магдебурзьке право, ще через два роки (1434 р.) Західне Поділля приєднали до Королівства Польського, а Кам'янцю надали статус столиці Подільського воєводства. Отож, відповідно до цього місто стало облаштовуватися польським магістратом і майданом навколо нього – Польським ринком.

Але 1979 р. тут, під двома середньовічними кам'яницями, розібраними після війни і відновленими реставраторами на північному боці Ринку, під час досліджень було знайдено залишки домонгольських жител, знищених пожежею в середині XIII ст. Дослідники вважають, що ці житла свого часу вже стояли на давньому Ринку.

Згодом, за Коріатовичів, у XIV ст. на основі цього давнього Ринку був утворений середньовічний прямокутний ринок, розпланований за магдебурзькою системою і поділений на вузькі ділянки. Не виключено, що давня частина будинку ратуші належить саме до цих часів. З утворенням у 1434 році в місті польської юрисдикції магістрат став польським. Після об'єднання в 1670 році польської і руської (української) юрисдикцій була створена змішана польсько-руська рада з рівним числом членів від кожної національності.

Будинок ратуші займає домінуюче положення на майдані, проглядається з усіх куточків майдану і навіть з Нового міста.

Також в центрі майдану, навпроти південно-західного кута ратуші, знаходиться Вірменський колодязь. Він побудований за західноєвропейськими традиціями, яких так прагнула дотримуватись міська влада в забудові центральної частини міста.

Центральний майдан міста завжди був багатий на будинки. Але остання війна завдала йому непоправних збитків. За підрахунками Ганни Ківільші, з 70 будинків залишилося тільки 10. Руїни решти будинків розібрали. У повоєнний час з'явилися поодинокі новобудови: корпус середньої школи №1 (Польський ринок, 6) на східній стороні майдану, а на північній – виробничий корпус міської друкарні (Польський ринок, 2).

Для кам'янецького Ринку характерною була забудова біля будинку ратуші, по так званому малому периметру. До 1941 року в середині майдану знаходилось 23 будинки. Переважно дво-, триповерхові будинки були побудовані на місці більш ранніх споруд, крамниць, лавок. За традицією перші поверхи цих будинків використовувались під торговельні заклади, ремісничі майстерні, контори, шинки. З давньої забудови в центрі зберігся лише один будинок під номером 3. Як і в давні часи, будинок не виділяється архітектурою, а є зразком, що характеризує типову забудову XIX ст.

Сторони майдану у польські часи називали періями та нумерували, починаючи з південної сторони, за рухом годинникової стрілки. Так, в описі міста 1700 р. південна сторона – це перша перія, західна – друга, північна – третя, східна – четверта перія. В другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. перії мали й неофіційні назви, відповідно: Біржа, Шарлотка, Журавльовка та Суконка. Хоч ці назви офіційно ніяк не були закріплені, але ними користувалися всі.

На першій перії більшість з дво- і триповерхових кам'яниць мали гарне архітектурне оздоблення, поширеними були орнаментовані портали і обрамлення вікон з тесаного каменю, різнокольоровий орнамент на фасадах. Тут, біля кам'яниць багатих купців і фінансистів, як на своєрідній біржі праці, завжди гуртувався бідний люд у пошуках будь-якої роботи. На жаль, до нашого часу не збереглося жодного з 11 будинків, що формували фасадну лінію Біржі.

Західна сторона майдану, друга перія, отримала назву Шарлотка від популярної серед кам'янецьких модниць крамниці, що належала господарці на ім'я Шарлотта. З давніх будинків дотепер збереглося лише три: колишній житловий будинок XVI-XX ст. (№ 14), будинок колишньої Міської управи (№ 16), і колишня Католицька семінарія (№ 18).

Північна сторона Польського Ринку в XIX ст. носила назву Журавльовка від магазину російського купця Журавльова, що знаходився в північно-західному куті майдану, зараз це будинок № 23 по вул. Татарській. Вже в цьому ж XIX ст. будинки колишньої "третьої перії" Ринку були так перебудовані новими власниками, що лише деякі елементи декору дозволяли говорити про їх давнє походження. Після 1944 року з дванадцяти будинків цієї сторони збереглося лише два, і то в значній мірі перебудованих. Це вже згаданий будинок Журавльова (Татарська, 23) і будинок на розі з вул. Троїцькою (Польський ринок, 4).

В 1980-1990 роках в північно-східному куті майдану було відреставровано в середньовічному вигляді два будинки (об'єднані під спільною адресою Польський ринок, 4а), які характеризують давню забудову майдану.

Східна сторона Польського ринку в давнину називалася Суконка, оскільки тут знаходилось багато крамниць одягу. Від довоєнної забудови в цій частині збереглися чотири будинки, значно перебудовані в повоєнний час. Всі вони (сучасні №№ 6, 8, 10, 12), старовинної побудови і згадуються в Описі Кам'янця 1700 року.