Чми́кос | село

 село  Додати категорію

 Завантажити фотографію

Чми́кос — село в Україні, Любомльському районі Волинської області. Населення становить 325 осіб.

тягнеться на 1,5 км. зі сходу на захід, має три додаткові вулиці – «посьолки». Площа-104 га.
Віддаль від села до сільської ради села Радехів 3 км., до районного центру міста Любомль -15 км., до базару - 16 км., до найближчої залізничної станції -15 км.
Сусідні села -Вижгів,Штунь,Радехів,Глинянка,Олеськ.
Через село проходить шосейна дорога Піща – Верба - Павлівка.
В даний час село Чмикос нараховує 132 двори, де проживає 248 чоловік. У селі діють три установи: фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І ст., магазин Машівського СТ "Товари повсякденного попиту ". Місцевість має лісостеповий характер.
Грунти населеного пункту супіщані, торф"яні, є волинські чорноземи. З корисних копалих є будівельна глина, що використовується для мурування фундаментів. На північному сході, за два кілометри від села, розташований Глинянський ліс.
За переказами старожилів село заснував пан Чмиховський, що проживав тут під кінець 18 століття. Такі дані дав Градюк Микола - найстаріший житель села Чмикос. Інші селяни розповідають, що село носить таку назву в честь загибелі на місці села козака Чмика, що бився проти панів.
Декілька століть тому село належало польським магнатам. Населення займалося землеробством. Жителі були кріпаками,казенними селянами.
В селі люди жили бідно.Хто ще мав землю,то ще якось господарював. А хто ні-ішов в найми до пана.
Після земельної реформи дозволили всій сільській громаді переходити на хутори і ставати власниками своєї землі. Так утворилися хутори : Придатки, Городище, Криві нивки, Березина, Хропотове. Ці землі були неродючі. Але люди розжилися на худобі, добре удобрюввали землі, то й мали непогані врожаї.
На «Колонії» жили поляки. Вони мали свою школу, в яку ходити і діти із села. Серед поляків жило декілька і українських сімей.
У 1939 році прийшла Радянська влада. Почали організовувати колгосп і давали реманент, коні. Перешкодила війна, колгосп утворився заново у 1948 році. Під час Великої Вітчизняної війни загинуло 26 жителів села. У селі є братська могила, де поховані радянські льотчики. На честь одного із них названа вулиця у селі -імені Румянцева.
У 1949-1950 роках влада постановила звести хутори до села. Комсомольський актив приходив до господаря, зривав солому з даху. Люди змушені були перевозити хати і клуні знову в село. Частину будівель забирали до колгоспу. Всі працювали на колгоспній землі. Крім цього, кожен мав невеликий наділ землі для власного господарювання.
Зразу після війни у селі була окрема сільська рада та колгосп. У 1957 році колгоп приєднали до колгоспу "40-річчя Жовтня ". Було побудовано клуб, школу, магазин.