Будинок із забитими вікнами (Харків)

 індивідуальний житловий будинок, занедбаний/невикористовується об'єкт, споруда 1874 року, історичний шар, haunted house / building (en)

Найближчим дворовим місцем до Кінної площі було дворове місце № 26, яке належало майору Козаченку, з першим дерев'яним будинком та стайнею (він торгував кіньми).
На початку 1870-х років дворове місце Козаченка купив засідатель Харківського повітового суду колезький секретар Олександр Іванович Квітка, один із нащадків відомого дворянського роду. Офіційно дворове місце належало йому, але заправляла всіма справами його дружина Варвара Яківна. У 1874 році тут за проектом архітектора Андреа Томсона було збудовано кам'яний двоповерховий будинок, парадний фасад якого виходив на Кінну площу та однойменну вулицю. В частині будинку жила родина Квітки, а частину господарі здавали в оренду приїжджим торговцям. У 1876 році до будинку із парадним фасадом на Михайлівську вулицю були прибудовані кам'яні двоповерхові служби.
Вигідне місце розташування використовувалося сім'єю Квіток для торгівлі. Дерев'яні стайні були знесені, на їх місці збудували дерев'яні навіси для зерна та борошна, котрі постачалися з маєтку Квіток у дачах сл. Черкаська Лозова. У 1875 році Варвара Яківна вирішила побудувати на цій же ділянці борошномельний паровий млин із приводом від локомобіля. З цією метою передбачалося звести кам'яну одноповерхову будівлю, де в центрі розташовувався локомобіль, праворуч – млиновий постав, а ліворуч – склади для борошна та зерна. Пізніше, після зауважень будівельного відділення, було прийнято рішення будувати двоповерхову будівлю із найсучаснішими пристроями із погляду пожежної безпеки. Проте міська управа відмовила Квіткам у дозволі під приводом високої ймовірності пожежі. Наприкінці 1880-х Варвара Квітка продає будинок родині дворян Білецьких, які й володіли ним до націоналізації у 1920 році.
2day.kh.ua/progulki-po-harkovu-dom-kollezhskoho-asessor...
stroyobzor.ua/news/v-merii-ne-znayut-chto-delat-s-avari...