Чорна кам'яниця (Львів)
Ukraine /
Lvivska /
Lviv /
Львів /
пл. Ринок, 4
World
/ Ukraine
/ Lvivska
/ Lviv
, 4 км від центру (Львів)
Світ / Україна / Львівська область
музей, Архітектура Ренесансу, пам'ятка архітектури (історії)
Архітектори Павло Римлянин і Петро Барбон, 1588-89рр.,перебуд. XVI–XVII сторіччя, 1884 рік, Охоронний номер: 326/3
Унікальна пам'ятка ренесансної архітектури, яка не має аналогів мабуть у цілій Європі. Свою назву Чорна кам’яниця одержала у ХІХ столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря й світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами. Хоча у 60-і роки ХХ століття в народі ходила легенда, що чорний колір кам’яниці надало втирання протягом багатьох років у фасад чорного соку від шкірок зелених грецьких горіхів. Таємничість цієї кам’яниці полягає в тім, що одна з теорій чорного кольору фасаду, яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова, це закопчення золою білого каменю пісковика внаслідок багаторічного опалення кам’яниці. Проблема обігріву будинків зимою у середньовіччі стояла досить гостро. Для збереження тепла навіть килими вішали на певній відстані від стіни для того, щоб створити повітряний прошарок. А для опалення будинку у його підвалі розпалювали двокамерну піч. Палаючі дрова нагрівали каміння і гаряче повітря від розпечених каменів йшло трубами на всі поверхи. Пористий камінь-пісковик, з якого побудована кам’яниця, протягом століть активно поглинав пил і сажу, і таким чином з білого перетворився на чорний. Доктор Анчевський прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. Тут ми бачимо також фігуру львівського святого Станіслава Костку, покровителя і захисника міста від пожеж. При вході до будинку із середньовічних часів збереглася кам’яна лава, на якій сидів охоронець.
Унікальна пам'ятка ренесансної архітектури, яка не має аналогів мабуть у цілій Європі. Свою назву Чорна кам’яниця одержала у ХІХ столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря й світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами. Хоча у 60-і роки ХХ століття в народі ходила легенда, що чорний колір кам’яниці надало втирання протягом багатьох років у фасад чорного соку від шкірок зелених грецьких горіхів. Таємничість цієї кам’яниці полягає в тім, що одна з теорій чорного кольору фасаду, яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова, це закопчення золою білого каменю пісковика внаслідок багаторічного опалення кам’яниці. Проблема обігріву будинків зимою у середньовіччі стояла досить гостро. Для збереження тепла навіть килими вішали на певній відстані від стіни для того, щоб створити повітряний прошарок. А для опалення будинку у його підвалі розпалювали двокамерну піч. Палаючі дрова нагрівали каміння і гаряче повітря від розпечених каменів йшло трубами на всі поверхи. Пористий камінь-пісковик, з якого побудована кам’яниця, протягом століть активно поглинав пил і сажу, і таким чином з білого перетворився на чорний. Доктор Анчевський прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. Тут ми бачимо також фігуру львівського святого Станіслава Костку, покровителя і захисника міста від пожеж. При вході до будинку із середньовічних часів збереглася кам’яна лава, на якій сидів охоронець.
Стаття у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорна_кам'яниця
Міста поруч:
Координати: 49°50'32"N 24°1'57"E
- Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай) 1.9 км
- Музей «Криївка УПА» 10 км
- Адміністрація заповідника Розточчя 22 км
- Жовківський замок 24 км
- Музей С. Скарбека 33 км
- Історико-культурний заповідник "Давній Пліснеськ" 68 км
- Белжець (винищувальний табір) 72 км
- Музей «Природа Землі Галицької» і центр реабілітації диких тварин 96 км
- Музей народної архітектури і побуту Прикарпаття 98 км
- Національний Музей-заповідник «Поле Берестецької битви» 100 км
- Площа Ринок 0.1 км
- Старе місто 0.1 км
- Площа Галицька 0.3 км
- Сквер на проспекті Свободи 0.4 км
- Площа Адама Міцкевича 0.4 км
- Світова спадщина ЮНЕСКО № 865, Львів-ансамбль історичного центру 0.6 км
- Подвір'я Палацу Потоцьких 0.7 км
- Центр 0.7 км
- Галицький район 1 км
- Пустомитівський район 12 км