Велика Стариця

Велика Стариця — село в Україні, Бориспільського району Київської області. Населення становить 744 осіб. Підпорядковане Сеньківській сільській раді.

Село Велика Стариця розміщується за 20 км на північний схід від Борисполя і за 19 км від залізничної станції Бориспіль, у низовинній, колись болотистій місцевості. Село простяглося понад річкою Красилівкою, що відділяє його від сусідньої Сеньківки. Походження назви села, очевидно, пов'язане з його місцезнаходженням. Відомо, що на своєму шляху річки утворюють так звані стариці – петльовані ділянки русла, які вони потім залишають. Очевидно, назва села пішла від однієї з таких стариць, біля якої поселилися перші жителі.

Найдавнішу згадку про село знаходимо в актах Київського центрального архіву, де говориться, що 1629 року хутір Стариця належав до Бориспільської волості і разом з іншими селами сплачував подимний податок. Серед відомих власників села XVII – XVIII століть – княгиня Мар'яна Корецька, Аксаки та рід Сулимів. У XVIII ст. Велика Стариця належала до Гоголівської сотні Київського полку.
В архівних документах славнозвісного дворянського роду Сулим, Скоруп та Войцеховичів зберігся короткий опис цього села, що датується 1756 роком: "В полку Киевском, сотне Гоголевской – село Великая Старица, в одном – двор приезжий з строением, садком й левадою, в оном селе – посполитых дворов – 15, хат в дворах – 21 с принадлежащими к оному селу владельческими й посполитыми пахотними полями, сенокосом й лесом, прозываемый дворец Романовский".

У середині XIX ст. село значилося як власницьке і козацьке. За відомостями 1859 року, у Великій Стариці було дворів – 130, жителів – 855, церква православна – 1. Станом на 1926 рік Велика Стариця село, центр сільської ради, на території якої проживало 1727 чоловік.
У довоєнні роки в селі створено колгоспи ім. Брусиловського та ім. Петровського. Руйнування звичного життя селян за часів проведення масової колективізації не могло залишити байдужими мислячих людей того часу. Про трагічні події 30х років XX ст. у селах під Києвом (зокрема і у Великій Стариці) розповів російський письменник І. Бабель. Написані ним оповідання, об'єднані під назвою "Велика Криниця", – справедливе свідчення жорстокості, з якою проводилася колективізація, утверджувався радянський лад.
Велика Вітчизняна війна принесла у село дворічну окупацію, з 23 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 року. За мужність, проявлену при форсуванні Дніпра у жовтні 1943 року, двадцятирічний уродженець Великої Стариці М.І. Стасюк удостоєний звання Героя Радянського Союзу.