Вірменський костел Хреста Господнього (колишній) (Львів)

 церква (християнський храм), костел / католицька церква, будівля 17-го століття, Українська грекокатолицька церква (УГКЦ), Православна церква України (ПЦУ)

1629-1637рр.

Колишній костел та монастир Місіонерів, арх. Б. Меретин, 1744 р.

Ще від княжих часів на цих теренах на березі Полтви стояла дерев'яна вірменська церква Святого Хреста. У 1637 р. на її місці збудували мурований храм, при якому був цвинтар та вірменський жіночий монастир. У 1671 р. вірмено-католицький єпископ Миколай Торосевич передав монастирські келії римо-католицькому ордену Театинів, залишивши собі церкву і кладовище. У 1747 р. театини продали монастирські будівлі ордену Лазаристів, яких називали ще Місіонерами. Місіонери переобладнали монастир та добудували при ньому костел Св. Казимира, за проектом відомого архітектора Бернарда Меретина.

Під час реформ цісаря Йосифа ІІ ченців-місіонерів виселили, а в колишньому монастирі влаштували спочатку шпиталь, а потім касарні та військову тюрму, відому як Замарстинівська в'язниця. Костел Св. Казимира перебудували на гарнізонний суд. У червні 1941 р. Замарстинівська тюрма стала місцем масового винищення енкаведистами сотень людей.

Тепер комплекс Малих касарень належить до Львівського юридичного інституту, а у відновленому храмі Хреста Господнього відбуваються Богослужіння. Почергово проводять Богослужіння Українська Греко-Католицька Церква та Православна церква України.